Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що країни-члени Європейського союзу повинні прагнути до згуртованої позиції в питанні санкцій щодо Росії в час, коли в ЄС зростають настрої проти продовження санкцій.
Як сказав він в інтерв’ю німецькому виданню Der Tagesspiegel напередодні завершення терміну головного з санкційних пакетів, цього року, порівняно з минулим, буде важче досягти такої згуртованої позиції.
Із іншого боку, сказав Штайнмаєр, провідні промислово розвинені країни світу повинні бути зацікавлені в тому, щоб Росія повернулася до складу «Групи восьми» після того, як вона виконає свою частину мінських домовленостей щодо врегулювання на Донбасі.
При цьому він не згадав, що Росію вилучили зі складу цього об’єднання не через агресію проти України на Донбасі, що почалася пізніше, а ще через агресію у Криму – відразу після окупації півострова і заяв про його анексію.
За словами Штайнмаєра, ізоляція – це ще не політика, і хоча, з одного боку, є незаконна анексія Росією Криму і її дестабілізація сходу України, водночас Росія допомогла досягти успіху в переговорах про ядерну програму Ірану. «Кожен, хто має хоч трохи реалізму, визнає: нам потрібна Росія, щоб впоратися з головними міжнародними кризами», – сказав голова німецької дипломатії. Він додав, що це стало самозрозуміло в Сирії, і передбачив, що залучення Росії буде необхідним і в зусиллях для стабілізування Лівії.
«Ми часом забуваємо, чому залучити Росію до міжнародного партнерства спільної відповідальності є і в наших інтересах. Це партнерство, звичайно, напружене. Але якраз у часи кризи важливі такі формати, в яких ми можемо подолати нашу взаємну нездатність говорити одне з одним і повернутися до столу переговорів. Не існує переконливих історичних прикладів того, щоб ізоляція і відокремлення наближали мир у світі», – заявив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.
Європейський союз запровадив у зв’язку з підтримуваним Росією сепаратизмом в Україні і агресією Росії проти України, і у Криму, і на Донбасі, кілька пакетів санкцій. Зокрема, пакет санкцій ЄС проти групи російських посадовців, представників угруповань бойовиків на сході України та причетних до анексії Криму, а також низки юридичних осіб за дії проти територіальної цілісності, суверенітету й незалежності України наразі чинний до 15 вересня 2016 року. Окремий «кримський» пакет санкцій ЄС наразі продовжений до 23 червня 2016 року. Крім того, наприкінці липня 2014 року Євросоюз запровадив широкі економічні санкції щодо Росії, які стосуються енергетичної, банківської та оборонної галузей. Цей, найголовніший, пакет санкцій ЄС нині чинний до 31 липня 2016 року. Схожі санкції запроваджували і США та деякі інші країни, в першу чергу зі складу «Групи семи», але їхні терміни чинності інші.
У квітні 2014 року, після окупації Росією українського Криму і заяви про анексію півострова до складу Росії, керівники «Групи семи» промислово розвинених держав вирішили припинити участь Росії у форматі «Групи восьми» доти, доки Москва не змінить курсу щодо України і не «повернуться обставини, за яких «Група семи» зможе вести змістовні дискусії» з Росією. Вони відтак вилучити Росію зі свого складу як покарання за анексію українського Криму. Однак пізніше, після початку агресії Росії на Донбасі і спроб урегулювати цю кризу через мінські домовленості, саме Франк-Вальтер Штайнмаєр не раз виступав за те, щоб повернути Росію до складу «Групи восьми» після виконання цих домовленостей, уже не згадуючи, що причиною виключення був Крим.