Брюссель – Туреччина та ЄС на тлі міграційної кризи, тероризму та прагнень Анкари прискорити вступ до співдружності, у Брюсселі спробували вдихнути нове життя у свої відносини. ЄС пообіцяв турецьким лідерам гроші на мігрантів, безвізовий режим та пожвавлення економічних відносин. Тим часом, Анкара говорить про нову еру турецько-європейського зближення та плекає надію на вступ до співдружності, попри погіршення у себе ситуації з правами людини.
Your browser doesn’t support HTML5
Мігрантська криза: ЄС дасть Анкарі 3 мільярди на біженців
Недільний позачерговий саміт лідерів Туреччини та Євросоюзу європейці планували для гальмування напливу сирійських біженців до Європи та угод щодо протистояння тероризму. Натомість, у Анкари плани дещо інші: пріоритетом для її представників було, по-перше, отримати фінансову підтримку, по-друге, посилити тиск на ЄС, щоб вдихнути нове життя в ідею приєднання Туреччини до європейського блоку держав.
«Ця зустріч не лише для обговорення міграції, … але й щодо того, як додати енергії великій ідеї об’єднання Європи й турецького потенціалу, аби разом долати економічну кризу й геополітичні проблеми», – заявив турецький прем’єр-міністр Ахмет Давутоґлу.
«Наплив мігрантів зменшиться, але напевно ми не можемо цього стверджувати. Невідомо, що буде далі в Сирії: якщо режим та його союзники там будуть далі бомбардувати цивільних, а терористи з «Даеш» далі атакуватимуть, ніхто не може гарантувати наступних дій жертв цих трагічних атак в Сирії», – додав Давутоґлу.
Тільки на території Туреччини перебуває понад два мільйони втікачів від сирійського конфлікту і завданням Брюсселя було домогтися, аби вони не опинилися у країнах Євросоюзу.
Обидві сторони вирішили задіяти, щось на кшталт «плану спільних дій», щоб зупинити приплив біженців і водночас, «реанімувати» переговори щодо вступу Туреччини до Європейського союзу, заявили після саміту лідери ЄС разом із турецьким прем’єр-міністром.
Безвізовий режим для турків восени 2016-го?
Тож домовилися, що Анкара отримає 3 мільярди євро для покращення умов у таборах біженців та створення для них у на турецькій території робочих місць. Так само, туркам на осінь наступного року обіцяють безвізовий режим, щоправда, взамін вони мають покращити охорону кордонів та забрати додому своїх громадян, що живуть в ЄС нелегально, а також мігрантів, які опинилися в Німеччині, Франції, чи інших європейських державах, попередньо побувавши у Туреччині.
Попри те, що в Євросоюзі є мало ентузіазму щодо розширення, Анкарі пообіцяли у грудні відновити переговори щодо її членства. При цьому, голова Євроради Дональд Туск зазначив, що жодних поступок, навіть з огляду на особливе європейсько-турецьке партнерство, не буде.
«Ми можемо (у сенсі майбутнього членства) бути більш оптимістичними ніж досі, з огляду на вашу рішучість, пане прем’єр-міністре. Але звичайно, наші вимоги такі ж, як і раніше: виконання вимог та (демократичні) стандарти», – натякнув Туск на численні порушення прав людини, свободи преси, прав нацменшин, зокрема, курдів.
Європейсько-турецькі консультації також відбулися на тлі свідчень, що дехто з терористів-смертників паризьких терактів прибули до ЄС саме турецьким маршрутом.
Минулого вівторка збиття турецькими військово-повітряними силами російського бомбардувальника ускладнило створення воєнної коаліції, націленої проти терористів Ісламської держави – ідея, яку активно лобіює Париж. І хоча у Москви в Сирії – свої, дещо інші цілі, «раптова прохолода» у стосунках Росії із Туреччиною ускладнила переговори щодо врегулювання сирійської ситуації та боротьби з терористами з огранізації Ісламська держава. Ця тема, хоч і не була серед запланованих, проте, обговорювалася і на брюссельському саміті.