У Дніпропетровську святкують 160-річчя від дня народження Яворницького

Your browser doesn’t support HTML5

«Коли його арештували, він за одну добу постарів на 10 років» – спогади очевидця про Дмитра Яворницького

У суботу, 7 листопада, в Дніпропетровську вшанували пам’ять відомого історика, етнографа та письменника Дмитра Яворницького. Урочистості, присвячені 160-річчю з дня його народження, відбулися біля Національного історичного музею його імені, на могилі академіка.

Історики, краєзнавці, студенти, громадські діячі зібралися біля місця поховання «козацького батька», аби віддати данину його таланту й наполегливій праці в царині науки, покласти квіти до підніжжя монумента.

За словами учасників зібрання, Яворницький, учений зі світовим ім’ям, пішов з життя на 85-му році, залишивши по собі понад двісті наукових і художніх праць та один з найбагатших музеїв в Україні, який носить його ім’я. Окрім того, у місті, якому вчений присвятив понад 30 років свого життя, він створив осередок українства, гуртуючи навколо себе проукраїнськи налаштовану інтелігенцію, підтримуючи українське народне мистецтво. Саме через таку діяльність, збирання старовини, порятунок церковних старожитностей у 1930-ті роки академік зазнав переслідувань радянської влади, поплатився посадою директора музею.

Своїми спогадами про самого Дмитра Яворницького, його родину, роботу та побут з учасниками урочистостей поділилась дніпропетровська письменниця Галина Анненкова, яка знала видатного історика в часи свого дитинства.

За словами директора Дніпропетровського національного історичного музею Надії Капустіної, міська комісія з питань топоніміки узгодила перейменування центрального проспекту Дніпропетровська, який зараз носить ім’я Карла Маркса і підпадає під дію «законів про декомунізацію», на проспект імені Яворницького.

День народження відомого історика біля музею продовжили святкувати козацькими розвагами, народними піснями та виступом етно-рок-гурту «Вертеп». На площі також пролунала одна з улюблених дум Дмитра Яворницького у виконанні бандуриста Бориса Бабенка.