Міністри внутрішніх справ країн-членів Європейського союзу не змогли дійти згоди щодо системи примусових квот на прийняття біженців, яку намагається запровадити Брюссель.
На терміновій зустрічі, що протривала до пізнього вечора в понеділок, проти таких квот на розселення по всіх країнах ЄС 120 тисяч біженців знову виступили країни Східної і Середньої Європи. Вони заявляють, що згодні приймати біженців, але лише стільки, скільки визначать собі самі добровільно.
Зокрема, міністр внутрішніх справ Словаччини Роберт Калінак заявив, що, на думку цих країн, квоти не є виходом. Він закликав провести саміт лідерів Євросоюзу, щоб знайти такий вихід.
Як повідомив єврокомісар у справах міграції Дімітріс Аврамопулос, на зустрічі міністрів були «дуже палкі суперечки», і буде потрібна ще одна така зустріч.
А міністр внутрішніх справ Німеччини, яка виступає за квоти, Томас де Мезьєр сказав, що «гірко розчарований» браком одноголосності в цьому питанні. За його словами, «деякі країни вочевидь не відчувають відповідальності й солідарності», і «це має змінитися», бо інакше «в Європі буде велика проблема».
Міністри змогли лише домовитися «у принципі» щодо програми розселення по всіх країнах Євросоюзу 120 тисяч біженців, що дісталися до Греції, Італії й Угорщини. Як повідомив уряд Люксембургу, який нині головує в ЄС, остаточно цю програму міністри мають затвердити на наступній зустрічі у Брюсселі 8 жовтня.
Це число – 120 тисяч – менше, ніж названі минулого тижня 160 тисяч, переселити яких із Італії, Греції й Угорщини закликав президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
План Юнкера, який він сподівався затвердити на нинішній зустрічі міністрів, передбачав обов’язкові квоти, що мали визначити, скільки біженців зобов’язана прийняти кожна країна ЄС. Ідею таких квот підтримують Німеччина і Франція, до яких прямує більшість мігрантів.
Тепер, як вважають, прихильники квот будуть проводити їх уже за принципом «кваліфікованої більшості», за яким рішення може бути ухвалене без одноголосності, якщо його підтримає не менш як 55% країн Євросоюзу, що представляють також принаймні 65% населення цього об’єднання.
Також у понеділок, 14 вересня, міністри на зустрічі у Брюсселі домовилися про перший етап переселення 32 тисяч біженців, що прибули до Італії і Греції, до інших держав ЄС. Таку програму переселення 40 (не 32) тисяч біженців протягом наступних двох років Європейська рада висувала ще у травні.
Крім того, вони домовилися створити перелік країн, які в ЄС вважатимуть безпечними і прибульці з яких практично не матимуть шансів отримати притулок. Міністри домовилися, що в цьому переліку будуть усі країни Балкан, але щодо Туреччини думки розійшлися через останній спалах напруженості в регіонах цієї країни, де живуть курди.
Через такі результати зустрічі Угорщина оголосила пізно ввечері, що відтепер повертатиме всіх біженців, що прибувають через Сербію, назад до цієї країни, щоб вони просили про притулок там. На кордон Угорщини з Сербією раніше в понеділок були направлені додатково 900 працівників поліції для посилення його охорони.
Також в Угорщині у вівторок, 15 вересня, набуває чинності новий закон, за яким нелегальний перетин кордону стає кримінальним злочином і каратиметься позбавленням волі на термін до трьох років і депортацією. Крім того, закон запроваджує значно суворіші вимоги до прохачів притулку для того, щоб вони могли претендувати на статус біженця.
Через кризу з біженцями, які масово прямують до Європи, в першу чергу з країн Близького Сходу й Африки, за попередні два дні вже три країни ЄС – Німеччина, Австрія і Словаччина – оголосили, що тимчасово зупиняють чинність шенгенських домовленостей про зняття контролю на внутрішніх кордонах між країнами-учасницями і відновлюють цей контроль із метою зупинити неконтрольований нині наплив мігрантів. Таку можливість розглядають і ще кілька країн «шенгену».