Діалог на офіційному рівні, який останнім часом відновився між Кишиневом і Тирасполем, може приховувати перші кроки з реалізації сценарію федералізації Молдови. Таку думку в ефірі Радіо Свобода висловив молдовський політичний діяч, директор проектів із придністровського і гагаузького конфліктів Оазу Нантой.
Поновлення офіційних контактів між Молдовою і Придністров’ям, вважає Нантой, може свідчити про те, що «політика батога і пряника починає давати свої плоди, і лівий берег (Дністра – ред.) починає прагнути до діалогу з правим берегом».
Проте за цими кроками, вважає Нантой, можуть приховувати і московський сценарій.
За його словами, Москва хоче нав’язати Молдові модель федералізації, щоб «зробити Молдову контрольованою Кремлем нефункціональною державою, на території якої можна, на додачу, провести так званий «референдум» про відмову від угоди про асоціацію з Євросоюзом».
«Ми бачимо, що в нашому парламенті є якась недекларована більшість, а саме, з партії соціалістів, з партії комуністів, «Демпартії», які в тій чи іншій мірі кокетують чи повністю підпорядковані Кремлю», – додав Нантой.
Останнім часом Молдова та невизнана Придністровська республіка пожвавили діалог на офіційному рівні. 18 травня голова молдовського парламенту Андріан Канду і голова придністровської так званої «Верховної Ради» Михайло Бурла зустрілися на території офісу місії ОБСЄ в місті Бендери (Придністров’я). У березні зустріч в Кишиневі провели прем’єр-міністр Молдови Кирил Ґабурич та Євген Шевчук, який називає себе «президентом» невизнаної Придністровської республіки.
Придністров’я проголосило незалежність від Молдови в 1990 році, а в 1992 році відбувся збройний конфлікт між Кишиневом і Тирасполем. Росія тримає в сепаратистському регіоні контингент з близько 1200 військовослужбовців, попри неодноразові вимоги Молдови вивести ці війська.
«Незалежність» Придністров’я не була визнана жодною державою світу. Останнім часом в сепаратистському регіоні зросло соціальне напруження – на тлі відмови Росії від надання чергового траншу допомоги регіону.