Ймовірна планована операція української розвідки із затримання російських найманців була зірвана після того, як Офіс президента України Володимира Зеленського вирішив її перенести – про це йдеться в спільному розслідуванні проєкту Bellingcat та російського видання The Insider.
За висновками розслідування, яке тривало рік, українська військова розвідка планувала захопити 33 найманців російської приватної військової компанії «Вагнер» 25 липня 2020 року. Це мало статися після приземлення їхнього літака, який летів із Мінська до Стамбула, в Україні під вигаданим приводом.
Посадка літака мала стати останнім етапом складної операції військової розвідки за підтримки внутрішніх спецслужб, аби виманити та заарештувати російських найманців, причетних до бойових дій на сході України.
Читайте також: Арестович про «Вагнергейт»: ДБР і СБУ мають сказати своє слово на повідомлення про «витік» даних
Однак за кілька днів до того, як літак мав вилетіти з Білорусі, президент Зеленський досягнув угоди про припинення вогню з Росією та російськими гібридними військами на Донбасі. Угода мала набрати чинності 27 липня і, за даними журналістів, спонукала Офіс президента відкласти операцію на п’ять днів. Про це автори повідомляють із посиланням на колишнього начальника Головного управління розвідки Василя Бурбу.
Bellingcat посилається на трьох колишніх співробітників спецслужб, включно з Бурбою. За словами останнього, голова ОП Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень після того, як стало відомо про угоду щодо припинення вогню. Бурба натомість пропонував затримати операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п’ять днів.
«За словами Бурби, позиція Офісу президента була такою, що, якщо операція триватиме, як було заплановано, і завершиться затриманнями 25 липня, то припинення вогню буде приречене ще до початку», – йдеться в спільному розслідуванні.
Радіо Свобода звернулося до Андрія Єрмака по коментар щодо цього розслідування і очікує на відповідь.
Bellingcat зазначає, що не зміг підтвердити факти цих переговорів у Офісі президента. У ОП також наразі не коментували публікацію публічно.
Читайте також: У Міноборони заперечують дані Бутусова про звільнення ексначальника ГУР з військової служби
Чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню» на Донбасі набрала чинності з 00:01 27 липня 2020 року. Формально вона чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами.
Найманці прибули до Білорусі 24 липня і були заарештовані білоруським КДБ у своєму готелі в Мінську 29 липня, що зірвало план української розвідки.
Білорусь звинуватила затриманих у намірах дестабілізувати країну перед президентськими виборами 9 серпня. Згодом, після дня виборів, їх вислали до Росії.
Зеленський та українські розвідувальні відомства заперечували існування будь-яких планів із захоплення, які викликали б міжнародний резонанс, якби були втілені. Змінювати курси літаків на вигаданих підставах є незаконним. Андрій Єрмак, зокрема, заявляв, що ОП «відкритий до будь-яких розслідувань».
Тим часом Тимчасова слідча комісія з народних депутатів дійшла висновку, що доказів причетності Зеленського до цього відтермінування немає. Про це голова комісії Мар’яна Безугла («Слуга народу»), заявила журналістам 15 листопада.
Your browser doesn’t support HTML5
ТСК оприлюднила звіт по «вагнерівцях»: що встановила комісія?
ТСК не змогла встановити, хто розпорядився перенести операцію.
Відповідно до висновків розслідування, українська військова розвідка виманила найманців через підроблений сайт, на якому оприлюднила вакансії для росіян із досвідом участі у бойових діях. Кандидатів просили надіслати резюме з даними про попередню діяльність.
Подалися понад 200 людей, чимало хто з них вказував, що воював на сході України. Це дало доступ до «золотої жили» інформації, йдеться в розслідуванні. Декого з тих, хто зголосився на роботу, вже розшукувала СБУ, зазначають журналісти.
Українська зовнішня розвідка працювала разом з внутрішніми спецслужбами, аби обрати заявників, які становили найбільший інтерес через свою причетність до бойових дій в Україні, скоротивши перелік до трохи менше ніж 30 людей.
8 вересня американський телеканал CNN оприлюднив розмову із трьома анонімними «колишніми високопосадовцями української військової розвідки», які розповіли, як працювали над підготовкою операції із захоплення членів російської приватної військової компанії «Вагнер».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Охорона президента ЦАР, яку навчають росіяни, обстріляла миротворців ООНПрезидент України Володимир Зеленський, коментуючи повідомлення про зірвану операцію, заявляв, що «ідея такої операції – це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не України».
29 липня 2020 року в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрювала їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» «надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.
Згодом у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.
Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».