«Ніхто не був упевнений, що ми вистоїмо» – Зеленський про перший день вторгнення

Голова держави подякував державам і лідерам, які підтримали Україну і допомагали отримати те, що було необхідно для оборони

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні увечері 15 квітня, за підсумками 50-го дня протистояння російській агресії, згадав перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого.

«Я пригадую, що мені говорили 24 лютого. Зокрема й сильні світу цього. Мʼяко кажучи, ніхто не був упевнений у тому, що ми вистоїмо. Всі співчували. Багато хто радив полишити країну. Радили фактично здатися тиранії. Але й вони не знали нас. І вони не знали, наскільки українці сміливі, наскільки ми цінуємо свободу. Нашу можливість жити так, як цього хочемо саме ми. А не люди, які керують так, що їхня армія вперше в житті бачить унітази хіба що на окупованій території та краде додому навіть звичайну побутову техніку», – прокоментував він.

Голова держави подякував державам і лідерам, які підтримали Україну і допомагали отримати те, що було необхідно для оборони.

Читайте також: Зеленський: за 50 днів вторгнення РФ показала, що Донбас для неї – «головна мішень»

«Ці 50 днів показали мені по-іншому багатьох світових лідерів. Різні держави. Я побачив велику щедрість у тих, хто й сам небагатий. Я побачив надзвичайну рішучість у тих, кого глобальні лідери зазвичай не сприймали серйозно. Я побачив, що демократичний світ справді має тих, чиєї волі достатньо для захисту свободи від нападу тиранії. Побачив політиків, які поводилися так, ніби в них немає жодної влади. І побачив не політиків, які зробили за ці 50 днів більше, ніж деякі державні діячі, які претендували на лідерство», – розповів Зеленський.

Водночас президент вказав на те, що міжнародна підтримка – це «лише надбудова над тим, як Україну захищають українці:

«Ті, хто зупинили просування нескінченних колон російської техніки. Ті, хто стримують постійні атаки на Донбасі. Ті, хто героїчно обороняє Маріуполь, допомагаючи цією обороною вистояти всій нашій державі. Ті, хто зупинив наступ із півдня. І зробив знаменитою нашу Чорнобаївку. Ті, хто вигнав ворога з півночі», – перерахував він.

Читайте також: Посольство Франції повертається до Києва – МЗС

Російське масштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключових об’єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні.

Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території, та називає це «спеціальною операцію», яка має на меті «демілітаризацію і денацифікацію».

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.