Президент України Володимир Зеленський передав голові представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікасу заповнену анкету-опитувальник для отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Про це Офіс президента повідомив 18 квітня.
«Президент Володимир Зеленський передав главі представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікасу заповнену анкету-опитувальник для отримання нашою державою статусу кандидата на членство в ЄС», – йдеться в повідомленні.
Президент вказав на те, що євроінтеграційний поступ України відбувається на тлі трагічних подій через російську агресію, але «народ України об’єднаний цією метою – відчувати себе нарівні, частиною Європи, частиною Європейського Союзу».
Читайте також: Україна планує отримати статус країни-кандидата в ЄС вже у червні – Єрмак
Він також подякував президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, президенту Європейської ради Шарлю Мішелю, голові зовнішньополітичної служби Жозепу Боррелю та Маасікасу за швидке надання опитувальника, назвавши його «важливим сигналом».
«Ми віримо, що здобудемо підтримку й станемо кандидатом на вступ. Після цього розпочнеться наступний, фінальний етап. Дуже віримо, що ця процедура відбудеться в найближчі тижні і що вона буде позитивною для історії нашого народу, зважаючи на ціну, яку він заплатив на шляху до незалежності й демократії», – сказав голова держави.
Глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас назвав отримання анкети «ще одним кроком на шляху України до ЄС».
«Мав за честь отримати від Володимира Зеленського відповіді на опитувальник Європейської комісії, переданий Урсулою фон дер Ляйєн всього 10 днів тому. Надзвичайні часи вимагають надзвичайних кроків та надзвичайної швидкості», – заявив голова місії.
Напередодні заступник голови Офісу президента Ігор Жовква повідомив, що опитувальник із вступу до Європейського союзу заповнено повністю.
Минулого тижня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн передала президенту України Володимиру Зеленському опитувальник для вступу в Європейський союз. Це вона зробила під час візиту очільників Євросоюзу до Києва.
Президент України Володимир Зеленський і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка під час спільної пресконференції передала українському президенту опитувальник зі вступу України до Євросоюзу. Київ, 8 квітня 2022 року
Вказаний опитувальник є основою для прийдешнього висновку Єврокомісії щодо заявки України на вступ до ЄС.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.