Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа висловило розчарування відмовою Печерського районного суду Києва задовольнити позов водія програми розслідувань «Схеми» до колишнього народного депутата та ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова, який раніше оприлюднив детальні персональні дані водіїв редакції. У компанії нагадали, що неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності всіх причетних до тиску і погроз журналістам та іншим працівникам програми «Схеми» через їхню професійну діяльність. Про це йдеться у заяві виконувачки обов’язків президента Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа Дейзі Сінделар.
31 серпня суддя Печерського районного суду Києва Світлана Волкова в рамках письмового провадження (без запрошення сторін) винесла рішення, яким відмовила водію «Схем» Борису Мазуру у задоволенні позову про захист права на приватність та прохання зобов’язати Андрія Портнова вилучити з публічного простору його персональні дані. Окрім відмови у позові, суддя також постановила стягнути з водія «Схем» витрати Портнова на адвокатів у розмірі 52 500 гривень.
«Ми розчаровані новиною, що суд не задовольнив позов Бориса Мазура, водія нашої розслідувальної команди «Схем», яким він оскаржував несанкціоноване розголошення персональних даних в інтернеті колишнім посадовцем торік. Публікація цієї інформації умисно наразила його на небезпеку переслідування та насильства. У серпні автомобіль Бориса Мазура був знищений внаслідок підпалу», – зазначила виконувачка обов’язків президента RFE/RL Дейзі Сінделар.
Дейзі Сінделар також зазначила: «Ми вже неодноразово говорили, що неприпустимо, щоб хтось в Україні розкривав особисту інформацію, погрожував фізичною розправою чи іншим чином тиснув на журналістів через їхню професійну діяльність. Ми неодноразово закликали українську владу притягнути до відповідальності кожного, хто причетний до таких дій. Це рішення виправдовує тих, хто намагається використовувати погрози та зловживати інформацією, щоб залякувати та створювати потенційну загрозу для журналістів. Той факт, що слухання справи не було відкритим для громадськості, лише викликає додаткове занепокоєння щодо безпеки та правової захищеності наших журналістів в Україні».
Медіаюристка, виконавча директорка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова проаналізувала відмову Печерського суду у задоволенні позову.
«З рішення ми бачимо, що Печерський суд просто не захотів розбиратися, що саме було порушено. Завжди була така думка про те, що Портнов має вплив на суди. І це рішення, мені здається, є свідченням того, що цей вплив все-таки залишається, – говорить Людмила Панкратова, яка здійснює правовий захист програми «Схеми». – Попри те, що судове рішення ще не набрало чинності, воно також має вплив, надаючи можливість Портнову продовжувати таку негідну поведінку – насміхатись, погрожувати. Мовляв, дивіться, як швидко я виграв суд, каже Портнов. Дивіться, зараз я буду всіх «виховувати». Єдиний спосіб, як з цим боротися – оскаржувати рішення».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Підпал авто «Схем»: поліція опублікувала фото та прізвища розшукуваних осібНа рішення Печерського суду міста Києва буде подана апеляційна скарга, повідомила адвокатка Бориса Мазура, керівниця юридичного напрямку ІРРП Оксана Максименюк.
«У судовому рішенні наші аргументи не згадуються взагалі. Окрім того, Печерський суд не зазначив, яким саме чином поширення персональних даних водіїв програми дозволило захистити право Портнова на невтручання у приватне життя, – аналізує Оксана Максименюк. – Крім того, ми подали клопотання на розгляд справи в порядку загального провадження – тобто, щоб процес пройшов публічно – але суддя його не задовольнила «у зв’язку із малозначністю справи» і провела розгляд без виклику сторін, письмово. Звертаю увагу, що у нас в тому ж суді є інше провадження, це позов до Портнова, з такою ж вимогою вилучити персональну інформацію, оприлюднену ексчиновником щодо другого водія програми – і у ньому інша суддя вже призначила відкритий розгляд справи за участю сторін. Тобто, ми вбачаємо неоднозначність у підході у різних суддів».
Суддя Печерського суду Києва Світлана Волкова, яка ухвалила рішення у справі оприлюднення персональної інформаціїї, раніше двічі була відсторонена Верховною Радою від правосуддя за порушення присяги та перебувала під слідством за підозрою у винесенні неправосудного рішення, через те, що випустила з-під варти екскомандувача «Беркуту» Дмитра Садовника, який згодом утік. Пізніше Шевченківський районний суд Києва виправдав Світлану Волкову. Ця суддя також винесла рішення про «безперервне проживання Портнова» в Україні протягом останніх 5 років – хоча після втечі експрезидента Януковича він мешкав в Австрії. Тоді суд прийняв аргумент, що Портнов перебував у відрядженні за кордоном.
1 листопада 2019 року ексдепутат і чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що журналіст програми Михайло Ткач готував розслідування щодо впливу та можливих зв’язків колишнього посадовця з українською владою. Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані та домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання. Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». Тоді керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми» і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.
Національна поліція України 6 листопада зареєструвала кримінальне провадження через тиск Андрія Портнова.
Пізніше адвокати подали цивільні позови – з вимогою вилучити персональні дані водіїв програми «Схеми» та стягнути моральну шкоду.
7 листопада 2019 року Андрій Портнов подав зворотню заяву до поліції з проханням порушити кримінальне провадження за статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя) і 171 (перешкоджання професійній діяльності), називаючи це «симетричними діями».