Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів», повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Відповідне рішення ухвалено 248 голосами.
«Схвалена редакція комітету, в яку вчора (8 грудня – ред.) ми змогли внести правки, на яких наполягав бізнес», – заявив депутат.
Він зазначив, що йдеться про підвищення порогів для товарної контрабанди у 5 разів; підвищення порогів для підакцизних у 2 рази.
«Набуття чинності товарної відкладається до середини 2024-го року. Як я і говорив, це дедлайн по МВФ по перезавантаженню БЕБ. Враховано численні наполягання бізнесу щодо зазначення умисної форми вини, виключно за наявності якої може відбуватися кваліфікація дій як злочину», – зазначив Железняк.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЄС оцінить, який насправді дефіцит бюджету очікується в Україні – джерелоЗа його словами, законом суттєво обмежено можливі випадки притягнення до відповідальності за «контрабандними» статтями за подання документів із неправдивими відомостями.
«У зміненій редакції вони мають бути підставою для переміщення товарів, мають підлягати обов’язковому декларуванню відповідно до митного законодавства, а також мати вплив на визначення розміру митних платежів чи дотримання заходів нетарифного регулювання», – додав депутат.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що «ці зміни дозволять встановити кримінальну відповідальність за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів, що призвело або могло призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів».
За словами Железняка, ухвалення цього закону було вимогою для надання макрофінансової допомоги від ЄС на 1,5 млрд євро цьогоріч.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Місія МВФ розпочинає обговорення з Україною перегляду програми розширеного фінансування
8 листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Президентка комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
Зі звіту випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. У документі йшлося про те, що «Україна все ж повинна схвалити закон про збільшення штатного розкладу НАБУ та вилучити із закону про запобігання корупції норми, які обмежують повноваження НАЗК продовженням перевірки активів, які вже пройшли процес перевірки».
Лідери ЄС у середині грудня мають вирішити, чи слід офіційно запросити Україну розпочати переговори про членство. Для цього рішення необхідна одностайність серед країн-членів. Однак Угорщина вже заявила, що не підтримуватиме жодну пропозицію ЄС щодо початку переговорів про приєднання України до блоку.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Рада схвалила звернення до країн ЄС: просить підтримати початок переговорів щодо вступу України