Єврокомісія занепокоєна тиском на журналістів-розслідувачів в Україні – звіт

«З 2023 року зросла кількість повідомлень про тиск на громадські організації та журналістів-розслідувачів»

Європейська комісія у своєму звіті щодо прогресу держав-кандидатів на членство в ЄС висловила занепокоєння станом медіа в Україні, зокрема, тиском на журналістів-розслідувачів, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.

«З 2023 року зросла кількість повідомлень про тиск на громадські організації та журналістів-розслідувачів. Серед них – погрози та залякування журналістів, працівників ЗМІ, громадських активістів та адвокатів, що викликає серйозне занепокоєння», – йдеться у звіті.

Також у документі згадується необхідність переоцінити, чи є телемарафон «Єдині новини» «найкращим майданчиком для вільної дискусії». Українську владу закликають поступово відновлювати прозорий та незалежний медіаландшафт і звернути увагу на те, що телеканал РАДА «має поширювати інформації про парламентську справу, в тому числі про роботу представників парламентської опозиції».

Згадується також і певний тиск на опозиційних політиків.

«Низка опозиційних депутатів потрапила під певні обмеження, зокрема щодо виїзду за кордон», – вказано у звіті та наголошується, що «для стійкості демократії життєво важливо», щоб опозиція мала діалог з суспільством, незалежними ЗМІ і могла просувати потреби України за кордоном.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Телемарафон, стеження і тиск влади. Що зі свободою слова в Україні?

Звіт Єврокомісії щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС налічує 105 сторінок і детально аналізує усі сфери українського законодавства на предмет прогресу у реформах та відповідності європейському законодавству.

У січні цього року українські журналісти та експерти медійних організацій заявили про системний тиск на незалежних журналістів та розслідувачів.
Медійники закликали президента Володимира Зеленського рішуче засудити кампанію тиску на журналістів та взяти під свій контроль розслідування злочинів проти медійників.

У заяві зазначалося про атаки на журналіста проєкту «Наші гроші» Юрія Ніколова, на Bihus.Info, а до того – на «Детектор медіа», «Українську правду», NV, «Цензор», «Бабель», «Лігу.net», «Еспресо».

Також у жовтні про тиск з боку Офісу президента України повідомила редакція видання «Українська правда». Радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин відкинув звинувачення «Української правди» про те, що він нібито «забороняє» чиновникам і силовикам спілкуватися із журналістами видання.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Платформа Ради Європи для захисту журналістів закликала Україну розслідувати листи про «мінування»