Євросоюз вітає «останні значні» зусилля України в укріпленні верховенства права, незважаючи на російську військову агресію. Про це йдеться у заяві речника верховного представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля Петера Стано.
У ЄС зауважують, що нещодавнє обрання з’їздом суддів восьми нових членів Вищої ради правосуддя дозволяє цьому ключовому органу судового управління відновити свою роботу. ЄС рішуче підтримав реформу Вищої ради правосуддя України та сподівається на продовження цієї «позитивної тенденції»
Петер Стано каже, що ЄС також уважно стежить за узгодженням реформи Конституційного Суду України (КСУ) з рекомендаціями висновку Комісії щодо заявки України на членство в ЄС, щоб забезпечити відповідність цього процесу рекомендаціям Венеціанської комісії.
«Висновок Венеційської комісії, опублікований 19 грудня, рекомендує, щоб виключення кандидатів у КСУ також могло здійснюватися на підставі професійної компетентності та щоб кількість Консультативної групи експертів (AGE) ) було збільшено до семи, при чому 7-й член буде з квоти міжнародних донорів. Єврокомісія очікує від України відповідного узгодження законодавства», – нагадують у ЄС.
Читайте також: «Якщо врахувати війну, то прогрес взагалі гарний». Чи почне Україна в 2023 році переговори про вступ до ЄС?
Напередодні заступник керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов 12 січня провів зустріч з представниками посольств країн «Групи семи» та ЄС в Україні, обговорювали – нинішній стан та подальші кроки у судовій реформі в Україні.
З лютого 2022 року ВРП практично припинила роботу, оскільки тоді звільнилися одразу 10 членів ради. Відтоді у складі ВРП залишилося 5 членів, кворуму для ухвалення рішень не було.
Вища рада правосуддя – один із органів, без якого не може функціонувати судова система в Україні. Серед її завдань – внесення подання про призначення судді на посаду, розгляд скарг, ухвалення рішень про звільнення судді та надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою.