Всесвітній фонд природи (WWF) 30 жовтня оприлюднив дані звіту «Жива планета 2018», під час підготовки якого науковці проаналізували дані 16 тисяч 704 популяцій понад чотирьох тисяч видів за 1970–2014 роки.
«Динаміка «Індексу живої планети» вказує на зниження кількості хребетних тварин на 60% протягом зазначеного періоду. Тобто в середньому кількість популяцій ссавців, птахів, рептилій, амфібій і риб зменшилась за останні 40 років більш ніж наполовину. Найбільш різке скорочення спостерігається в Південній та Центральній Америці — на 89% від 1970-го року. Найвразливішими виявилися прісноводні види, чисельність популяцій яких скоротилися на 83%», – вказують дослідники.
Серед основних причин стрімкої втрати біорізноманіття у світі науковці називають «Велике прискорення» — явище, коли, починаючи з 1950 року, усі показники людської діяльності стрімко зросли (видобуток корисних копалин, урбанізація, збільшення кількості населення) і спровокували різке збільшення попиту на енергію і територію, а це призвело до безпрецедентних змін на планеті. Вони також вважають, що людство вступає у нову геологічну епоху – антропоцен — коли саме людина є ключовим фактором, який змінює клімат, біорізноманіття та довкілля в цілому.
Попри те, що зниження чисельності популяції особливо стрімке у південній півкулі, не оминуло воно також і європейський континент.
«Одна із останніх українських втрат — це осетер європейський, якого ще називають атлантичним. Цей вид пережив динозаврів і масштабне вимирання видів на планеті, однак був знищений внаслідок діяльності людини. Сьогодні на черзі зникнення — наступні видів осетрових», – вказала Ольга Денищик, координаторка прісноводного напрямку WWF в Україні:
Також в Україні за останні півстоліття зникли тюлень-монах, довгокрил звичайний і ховрах європейський. Щоб привернути увагу українців до втрати біорізноманіття команда WWF в Україні ініціювала кампанію «Зниклі сторінки. 404», де розповідає про види, які більше не існують в Україні.
WWF закликає уряди, бізнес та громадські організації взяти новий курс на такі взаємини між людиною і природою, які допоможуть не лише зупинити втрату біорізноманіття, а й відновити його до первинного стану.