Громадські організації, що займаються питаннями правосуддя та антикорупційною діяльністю, вимагають зробити публічним конкурс до Вищої ради правосуддя, інакше, на їхню думку, прозорість проведення судової реформи в Україні та довіра до її результатів можуть опинитися під сумнівом.
«Зважаючи на те, що Етична рада не наводить жодних мотивів і пояснень у своїх позитивних рішеннях, суспільству буде незрозуміло, чому ті чи інші сумнівні кандидати отримали рекомендацію від Етичної ради...», – йдеться у заяві громадських організацій, яку підписали ВГО «Автомайдан», фундація DEJURE, Центр політико-правових реформ, а також Центр протидії корупції.
Вони нагадують, що саме «відсутність прозорості» у роботі попереднього складу Вищої ради правосуддя стала «однією з ключових причин» для реформи цього органу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Зеленського пояснили, чому зараз неможливо покарати суддів-колаборантів7 травня 2022 року Етична рада завершила оцінювання діючих членів Вищої ради правосуддя на відповідність критерію професійної етики та доброчесності.
27 травня 2022 року Етична рада відновила проведення співбесід із кандидатами до Вищої ради правосуддя.
Усі розмови відбуваються без онлайн-трансляції самих інтерв'ю як чинних членів ВРП, так претендентів до неї (хоча публічного формату співбесід вимагає законодавство і регламент Етичної ради).
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В ОП пояснили, чому Рада понад рік не може ухвалити «невідкладний» законопроєкт про ліквідацію ОАСКВідбіркова комісія мотивує такі обмеження дією воєнного стану та необхідністю гарантування безпеки для учасників конкурсу.
«Етична рада дотримується принципів відкритості та прозорості у своїй роботі. Однак під час воєнного стану вважає своїм обов’язком не ставити під загрозу життя і здоров’я людей, а також інтереси держави та не розголошувати інформацію, що може бути використана російським агресором для завдання шкоди таким правам та інтересам», – наголошують в Етичній раді, яка займається формуванням нової ВРП.
Комісія обіцяє оприлюднити повний запис усіх співбесід одразу після завершення дії режиму воєнного стану в Україні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трибунал для Росії, покарання зрадників, суди під час війни. Погляд Офісу президентаВища рада правосуддя – один із органів, без якого не може функціонувати судова система в Україні. Її завдання – затверджувати склад судів та очищати їх від недоброчесних суддів.
Улітку 2021 року Верховна рада здійснила відповідні законодавчі зміни для її перезапуску. Однак за увесь цей час ВРП досі не реформували.
У перші два місяці широкомасштабної війни Росії проти України конкурс до Вищої ради правосуддя не проводився. В інтерв'ю Радіо Свобода заступник голови Офісу президента з питань судочинства Андрій Смирнов зазначив, що причини такої ситуації йому незрозумілі.
Він також повідомив, що у цей час ОП спільно з Верховною радою намагався продумати альтернативний механізм притягнення суддів до відповідальності в умовах воєнного стану, однак від усіх запропонованих ідей довелося відмовитися, бо вони, за словами Смирнова, суперечили Конституції України.
Допоки нова Вища рада правосуддя не буде сформована, суддів, які під час війни підтримали агресора чи перейшли на його бік, неможливо покарати, бо ніхто більше, окрім ВРП, не має повноважень давати дозвіл на затримання та арешт представників суддівського корпусу.