Релігієзнавча експертиза статуту Української православної церкви (Московського патріархату) показала наявність церковно-канонічного зв'язку з Російською православною церквою, повідомляє Державна служба з етнополітики та свободи совісті.
«Схвалення нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним. УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності», – йдеться у повідомленні пресслужби установи від 31 січня.
У Держетнополітики зауважують, що УПЦ продовжує перебувати щодо РПЦ у відносинах підпорядкування.
«Вона не діє як самостійна (автокефальна) церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які б свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено», – додають в службі.
У травні минулого року УПЦ (МП) оголосила курс на незалежність від Московського патріархату, заявивши про самостійність і незалежність від Москви. Проте після цього у Російській православній церкві (РПЦ) сказали, що єдність із УПЦ (МП) зберігається.
Читайте також: УПЦ (не) Московського патріархату: чи може держава заборонити церкву?
2 грудня 2022 року президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО від 1 грудня про санкції щодо афілійованих з центрами впливу в Росії релігійних організацій. За рішенням самого РНБО, уряд у двомісячний термін мав внести на розгляд парламенту відповідний законопроєкт про унеможливлення діяльності в Україні таких релігійних організацій.
Пізніше Зеленський сказав, що кроки щодо «духовної незалежності» України триватимуть, люди їх підтримують.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 78% українців вважають, що держава має втрутитися у діяльність УПЦ (МП), з них більшість за заборону – КМІСКонституційний суд України 27 грудня визнав конституційними зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації», які зобов’язують релігійні організації повністю відображати належність до релігійного об’єднання, керівний центр якого розташований за межами держави.
Після цього в Українській православній церкві (Московського патріархату) заявили, що рішення Конституційного суду їх не стосується і що законних підстав для зміни назви релігійних організацій, що належать до УПЦ, немає.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Є підтвердження». Чому саме зараз УПЦ (МП) стала цікавою для СБУ? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Раді зареєстрували законопроєкт, яким може бути припинена діяльність УПЦ (МП)