УТОЧНЕННЯ: Міністерство юстиції України 29 квітня уточнило, що Україна у квітні 2024 року не запроваджувала нових відступів від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Україна подала до Ради Європи заявку про зміни в частковому зупиненні дії деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у звʼязку з воєнним станом. Оновлення в публікації на сайті міжнародної організації зʼявилися 28 квітня, саму заявку було подано ще 4 квітня.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мінʼюст: Україна уточнила інформацію щодо відступу від Конвенції з прав людини, а не зупиняла захист правЗгідно із документом, Україна на час війни припинила дотримуватися таких положень Конвенції:
- недоторканність житла;
- таємниця листування, телефонних переговорів та іншої кореспонденції;
- невтручання в особисте й сімейне життя;
- свобода пересування та вільний вибір місця проживання;
- право на свободу думки й слова;
- вільне вираження поглядів і переконань, а також право збору, зберігання й поширення інформації;
- право на проведення зборів, мітингів і страйків;
- право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Документ містить перелік конкретних заходів і дій, які можуть бути запроваджені під час воєнного стану на порушення Конвенції:
- примусове відчуження приватного або комунального майна для потреб держави;
- запровадження комендантської години;
- особливий режим в'їзду та виїзду, обмеження пересування громадян та іноземців, руху транспорту;
- огляд речей, транспорту, багажу, вантажів, службових приміщень і житла громадян;
- заборона громадянам, які перебувають на воєнному чи спеціальному обліку, змінювати місце проживання чи перебування без належного дозволу.
В Україні триває воєнний стан і загальна мобілізація через повномасштабне вторгнення Росії. Під час дії запровадженого 24 лютого 2022 року режиму воєнного стану військові мають право вилучати автотранспорт і деяку техніку у підприємств усіх форм власності, органів влади та самоврядування, а також у цивільних осіб.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Наблизило до отримання німецького громадянства»: реакції українців у Німеччині на обмеження консульських послуг