Кілька країн Європейського Союзу винесли свої оцінки щодо роботи лібералізованого візового режиму з країнами Західних Балкан, Грузії, Молдови та України. Вони містяться в документі, який є в розпорядженні редакції Радіо Свобода.
Оцінки винесли Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Італія та Словаччина. Вони стосувалися четвертого звіту Євросоюзу щодо перебігу послабленого візового режиму з цими країнами, який був оприлюднений в серпні 2021 року.
Австрія не згадує в своїх висновках Україну, але назвала механізм зупинки візового режиму «однозначно ефективним інструментом» та закликала до подальшої оцінки Візовою робочою групою ситуацій, коли країни, які мають певні візові режими, не впроваджують рекомендації Євросоюзу.
«Австрія хотіла б привернути увагу до наявного феномену, коли громадяни Бангладеш законно потрапляють до Західних Балкан із чинними візами, а звідти нелегально в’їжджають до Європейського Союзу. Це потрібно оцінювати надалі», – йдеться у висновках Відня.
Читайте також: Україна пропонує США зону вільної торгівлі, запевняє міністр Кулеба, але не уточнює, що думають у Вашингтоні
Бельгія назвала звіт таким, що загалом відповідає висновкам попереднього документу. Водночас її представники звертають увагу на «тривожну кількість заявок на наання притулку в 2021-му порівняно з попередніми роками» щодо Молдови.
Хоча, на думку Брюсселя, кількість заявників на надання притулку з України потребують моніторингу «в меншій мірі», ніж із Грузії та Північної Македонії, він висловлює стурбованість щодо загального безвізового режиму.
«Загалом Україна залишається приводом для занепокоєння. Кажучи конкретніше, йдеться про показники, пов’язані з правосуддям та безпекою, оскільки здається, що навіть за кілька років після скасування візового режиму проблеми в цій сфері зберігаються. Дійсно, навіть якщо національне законодавство було офіційно ухвалене, воно, схоже, не застосовуються повністю. Отже, беручи до уваги постійну відсутність дотримання дорожньої карти в цьому напрямку, ми могли б замислитися над варіантами, які слід розглянути, якщо ми не хочемо запустити механізм призупинення безвізового режиму для України», – йдеться в оцінці бельгійської сторони.
Втім, Бельгія зазначає, що така оцінка чинна для всіх країн із послабленим візовим режимом, чиї політики не повністю відповідають їхній дорожній карті, як про це свідчать звіт та деякі рекомендації Комісії.
На думку Брюссея, механізм зупинки «безвізу» наразі «не мав можливості довести свою корисність».
Читайте також: Земан підписав закон, що виключає участь Росії й Китаю в будівництві АЕС
Чехія вказує на «високу кількість заявок на надання притулку» від громадян Грузії, Молдови та України, а також нелегальних мігрантів із Молдови та України. За статистикою цієї держави, українці – перші за кількістю заявок на надання притулку у 2020 році з числа країн, які не мають візового режиму з Чехією.
«Скасування віз між ЄС та Україною, втім, не може бути причиною цієї ситуації, адже зазвичай українці подають заявки на надання притулку, щоб подовжити перебування в Чехії після закінчення дії їхнього дозволу на проживання чи візи. Кількість заявок на надання притулку зросла на 13% у 2020-му (311 у 2019-му, 351 у 2020-му). Станом на серпень 2021 року кількість прохачів притулку, подана громадянами України, зросла на 22% порівняно з таким же періодом торік», – йдеться в даних чеської сторони.
Крім того, українці, за даними Праги – найбільш чисельна група громадян країни з-поза блоку, які нелегально живуть у Чехії. У 2020 році цей показник зріс до 3 242 порівняно з 1 504 у попередньому році. У довгостроковому вимірі українські громадяни становлять близько 50% нелегальних мігрантів з-поза блоку. Водночас Прага припускає, що ця тенденція посилилася у 2021 році, зокрема, через карантинні обмеження та нелегальне працевлаштування.
«Навіть попри те, що цифри в площині нерегулярної міграції, схоже, не знизяться найближчим часом, і попри постійні проблеми в сфері організованої злочинності, ми бачимо додану вартість у тому, як застосований механізм зупинки безвізового режиму. Водночас ми відкриті до обговорення його можливого оновлення, якщо таке обговорення почнеться», – йдеться у висновках Чехії.
Читайте також: Єврокомісія запропонує візові обмеження для «людей, пов’язаних із білоруським режимом»
Франція схвально оцінила звіт, хоча закликала Албанію та Грузію продовжувати зусилля з протидії нерегульованій міграції та безпідставним заявам на надання притулку на своїй території.
За даними Німеччини, Грузія, Молдова та Україна, а також Албанія та Сербія були в десятці країн, вихідці з яких найчастіше порушували законодавство щодо іноземців у 2020 році. Україна в цьому рейтингу на п’ятому місці. При цьому Берлін зазначає, що такі порушення не потрапляють до статистики про нелегальний в’їзд.
«Хоча обмеження на в’їзд через пандемію COVID-19 загалом призвели до зниження порушень щодо нелегального проживання у 2020 році порівняно з попередніми роками, показники цих країн походження зросли: Албанія (8,517 підозрюваних; +10%), Україна (6,817 підозрюваних; +38%) і Молдова (4,643 підозрюваних; +16%)», – йдеться в даних німецької сторони.
Водночас Німеччина зазначає, що кількість заявок з боку українських громадян на міжнародний захист у ці країні знизилася на 61% у 2020 році порівняно з 2019-м.
Читайте також: Ціла епоха для Європи та Заходу. Як Меркель «склеїла» ЄС?
Італія та Словаччина також не згадують Україну в своїх оцінках. Італія натомість застерігає Молдову щодо ймовірного застосування механізму зупинки безвізового режиме через роботу мереж із нелегального перевезення людей.
На думку брюссельського кореспондента Радіо Свобода Рікарда Юзвяка, європейські держави можуть вдаватися до «тактики залякування», щоб демонструвати жорстку політику перед своїми власними виборцями.
«Але це також заклик урядам різних третіх країн щось робити з проблемою. За реакціями Кишинева, Києва та Тбілісі тепер уважно спостерігатимуть. Варто зазначити, що з самого першого дня були скарги від численних країн ЄС, у тому числі Франції, Німеччини, Нідерландів, Італії та Швеції про людей, які в’їжджають до Євросоюзу, використовуючи послаблення візового режиму, зі злочинною метою», – зазначає він.
Читайте також: Саміт Україна-ЄС 12 жовтня: Київ очікує на посилення потенціалу Угоди про асоціацію
Водночас Юзвяк вважає, що насправді «мало хто хоче чіпати візову репрезентацію», адже вона є одним із небагатьох історій успіху Євросоюзу щодо Західних Балкан та Східного партнерства.
«І в час, коли Росія постійно шукає шляхів посилити вплив в обох регіонах і заодно завадити ЄС, скасування безвізового режиму буде ідеальним подарунком. Всі столиці це знають і відтак категорично не хочуть натискати на цей гачок. Тому що, щойно це станеться один раз, буде важко зупинити процес», – додає він.
За словами Юзвяка, європейські чиновники повинні розглянути це питання на зустрічі візової робочої групи 13 жовтня.
Безвізовий режим для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» був запроваджений з 11 червня 2017 року.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Меркель, яка йде, і Путін із Зеленським, яким нічого сказати одне одному: що буде з нормандським форматом (рос.) ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Єврокомісія до кінця року сподівається розпочати переговори про вступ до ЄС Албанії та Північної Македонії