У Верховному суді у понеділок повідомили, що винесли ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом громадянина, що оскаржує указ президента про санкції проти телеканалів.
«Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 29 березня 2021 року о 14:30», – повідомили про рішення у ВС, яке ухвалили ще 26 лютого.
Повідомляється, що 26 лютого до ВС надійшли позови від ТОВ «ЛІДЕР ТВ» про оскарження президентського указу – раєстраційний номер справи – 9901/42/21, а також від ТОВ «НОВИЙ ФОРМАТ ТВ» – № 9901/45/21.
У ВС нагадали, що раніше вже надійшли позовні заяви щодо оскарження указу президента. В одному випадку відмовлено у відкритті провадження, в двох інших – встановлено позивачеві 10-денний термін із дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, ще одну справу призначено до розгляду на 15 березня.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Новий телеканал на базі підсанкційних «каналів Медведчука» зник із ефіру через годину після початку мовлення«24 лютого 2021 року надійшов позов Тараса Козака (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/39/21). 25 лютого 2021 року надійшов позов ТОВ «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «112-ТВ» (присвоєно раєстраційний номер справи – № 9901/40/21)», – додали у Верховному суді.
2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака і восьми пов’язаних із ним юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZiK.
Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».
За словами секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олексія Данілова, робота над цим рішенням почалася ще влітку 2020 року, і готували його «дуже ретельно». Він запевнив, що є достатньо доказів, і скасувати санкції буде надзвичайно складно.
Тарас Козак називає звинувачення брехнею і відкидає їх.
Рішення щодо санкцій підтримала низка західних союзників України, але були й застереження з-за кордону щодо необхідності дотримання права на висловлювання, і критика з боку кількох міжнародних журналістських організацій, а також із боку Росії.
Київ відповідає, що згадані канали були інструментами пропаганди, а не засобами інформації.