На Тайвані, за оприлюдненими офіційними результатами президентських виборів, що відбулися раніше 11 січня, чинна президентка Цай Інвень переобрана на другий термін зі значним відривом, отримавши 57 відсотків голосів – значно більше, ніж на виборах 2016 року. Вона виступає за офіційне проголошення незалежності острова, який досі формально вважає себе Китаєм, а континентальний Китай – тимчасово непідконтрольною територією; в Пекіні так само своєю тимчасово непідконтрольною провінцією вважають Тайвань.
Її головний суперник, більш прокитайський діяч Хань Ґоюй, який отримав 39 відсотків, визнав поразку.
Перемога Цай стала ударом для Пекіну, який не робив таємниці з того, що прагнув її усунення.
Натомість перемогу Цай Інвень привітали, зокрема, у США, що є головним союзником Тайваню. Державний секретар Майк Помпео високо оцінив її «відданість стабільності на берегах Тайванської протоки, попри невпинний тиск».
Сама Цай, виступаючи після оголошення її перемоги, заявила, що віддана ідеї діалогу з керівниками Китаю і хоче миру.
Вона закликала Пекін перестати погрожувати Тайваневі і поважати те, що тільки 23 мільйони мешканців острова мають право самі визначати його майбутнє. За її словами, Пекін має усвідомити, що «демократичний Тайвань і його демократично обрана влада ніколи не здадуться перед погрозами».
І континентальний Китай, Китайська Народна Республіка, і Тайвань, який офіційно має назву Республіка Китай, формально дотримуються принципу «одного Китаю», вважаючи себе єдиним «справжнім Китаєм», а суперника – «тимчасово непідконтрольною територією». Так сталося внаслідок захоплення влади комуністами на континенті в 1949 році, внаслідок чого тодішня некомуністична влада Китаю була змушена відступити на острів Тайвань, якого комуністи не змогли завоювати, і проголосила там наступництво Республіки Китай, як називалась уся китайська держава в 1912–1949 роках.
При цьому Пекін не раз заявляв, що може повернути свою владу над островом воєнною силою. На Тайвані натомість набирають ваги політичні сили, ладні відмовитися від принципу «одного Китаю» і офіційно проголосити незалежність острова і його окремішність від континентального Китаю. Їхньою представницею є й 63-річна Цай Інвень.