Голова Шевченківського суду зобов’язався ініціювати перегляд рішення щодо запобіжного заходу в справі громадського активіста Сергія Стерненка. Про це сам активіст повідомив вночі проти 16 червня.
«Голова Шевченківського суду пообіцяв, що буде перегляд судового рішення, оскільки сьогоднішню ухвалу неможливо виконати. Він особисто прибув в суд та пообіцяв це під відеозапис», – написав активіст у соцмережах.
Він додав, що завтра повідомить точний час засідання, і подякував за підтримку.
Увечері 15 червня суддя Володимир Бугіль задовольнив клопотання прокурорів і обрав Стерненку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації на 60 діб.
Під час засідання під будівлею суду тривала акція на підтримку активіста, якого звинувачують у вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Your browser doesn’t support HTML5
Протягом дня між учасниками та поліцейськими сталися сутички, кілька людей були затримані. Правоохоронці застосували силу до деяких учасників акції.
Активіст та його захист заявили, що рішення про запобіжний захід неможливо виконати, адже офіційно Стерненко зареєстрований на території військової частини в Одесі, де немає права проживати. Фактично він мешкає в Києві.
Читайте також: Поліція заявляє про службове розслідування після затримань біля суду в справі Стерненка
Стерненко стверджував, що ані суддя, ані прокурори не роз’яснили, яким чином він має відбувати цілодобовий домашній арешт, якщо не має доступу на територію військової частини. Він також висловив припущення, що сторона обвинувачення зрештою використає невиконання запобіжного заходу як привід вимагати його арешту.
Стерненко та учасники акції на його підтримку не розійшлися після завершення судового засідання, а продовжили акцію спершу в самому суді, після чого рушили до будівлі, де проживає генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, потім – до будівлі Офісу президента.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.