Петиція про ратифікацію Стамбульської конвенції (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами) 14 травня набрала 25 тисяч голосів. Про це йдеться у розділі «Електронні петиції» на офіційному сайті президента України.
Тепер Володимир Зеленський зобов’язаний розглянути петицію.
У тексті петиції пояснюється, що Стамбульська конвенція – це міжнародна угода Ради Європи, яку станом на січень 2020 року підписали уже понад 35 країн Європейського Союзу. Україна є однією із держав-авторок Конвенції.
Європейський парламент 28 листопада 2019 року закликав держави-підписантки ратифікувати цю конвенцію.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Будемо працювати для виконання норм Стамбульської конвенції – віцепрем’єр
Україна ще 2011 року підписала, але досі не ратифікувала Стамбульську конвенцію, офіційна назва якої – Конвенція Ради Європи про запобігання і боротьбу з насильством проти жінок і домашнім насильством. В усіх дотеперішніх складах українського парламенту з цього огляду переважали вкрай консервативні і хибні погляди на зміст цієї конвенції.
Її єдине завдання – запобігати всім формам насильства проти жінок, підтримувати рівність між жінками й чоловіками. Але в її тексті є слово «гендер», яке помилково або свідомо неправдиво пов’язують із пропагандою гомосексуалізму, одностатевими шлюбами тощо.
За текстом конвенції, «гендер» у її розумінні означає «соціально виниклі ролі, способи поведінки, діяльності чи атрибути, які дане суспільство вважає належними для чоловіків і жінок». Таким чином, запровадження в документі цього поняття ніяк не загрожує традиціям і цінностям кожного даного суспільства.
Також конвенція не містить і не може призвести до загрози концепції родини – вона взагалі ніяк не стосується цього питання і не регулює його, а відтак через ратифікацію конвенції не може виникнути вимога визнавати одностатеві шлюби.
Поняття «гендеру» не замінює термінів «жінка» й «чоловік», конвенція не просуває ніякої особливої «гендерної ідеології»: єдиний сенс цього слова в документі – наголосити, що жінка з більшою ймовірністю може зазнати насильства саме через те, що вона жінка.
Документ не передбачає створення поняття «третьої статі» чи вимог визнавати її, як і не вимагає запровадження якоїсь окремої «гендерної освіти».
І, крім того, попри назву конвенції, вона також містить положення про захист від домашнього насильства також чоловіків чи хлопців.
Але супротивники конвенції, нерідко з гомофобних чи ультрарелігійних кіл, продовжують повторювати ці щойно спростовані твердження.