Владна фракція «Слуга народу» ініціює позачергове засідання Верховної Ради через події біля Офісу президента 20 березня, де проходила акція на підтримку ув’язненого активіста Сергія Стерненка, йдеться в заяві, оприлюдненій на сайті партії.
«Фракція «Слуга народу» завжди принципово підтримувала право громадян на мирний протест як один із головних проявів демократії. Водночас ми категорично не сприймаємо спроби підмінити цивілізоване вираження незгоди з діями влади насильством, вандалізмом, наругою над символами нашої держави… Ми ініціюємо проведення позачергового засідання в найкоротший термін за участю силовиків і ухвалення постанови з оцінками даної події, із завданнями конкретним міністрам», – йдеться в заяві.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Зеленського оцінили пошкодження будівлі Офісу президента в 2 млн грнФракція закликала правоохоронні органи негайно дати юридичну оцінку подіям, що відбувалися під Офісом президента, визначити міру провини тих або інших учасників за матеріальну шкоду, заподіяну державному майну, і домогтися відповідальності за ці дії, включаючи компенсацію збитку.
Крім того, правоохоронців просять вивчити відеоматеріали з учорашньої акції, щоб встановити, «чи не були насильство і вандалізм реалізацією замовлення з боку тих або інших політичних сил і фігур, про що може свідчити участь у цій акції афілійованих з цими силами і фігурами осіб».
«Не чуєш? Побачиш»: акція на підтримку активіста Стерненка у Києві (фоторепортаж)
Акція на підтримку Стерненка відбулася ввечері 20 березня під будівлею Офісу президента України на вулиці Банковій у Києві.
Під час акції була розмальована написами протесту частина фасаду будівлі і розбиті кілька шибок, а будівлю закидали фальшфаєрами.
Поліція Києва відкрила провадження за статтею про хуліганство, одну людину затримали.
20 березня заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко в прямому ефірі Радіо Свобода заявив, що, на його особисту думку, зацікавленим у провокаціях і насильстві під час протестів на підтримку активіста Сергія Стерненка є п’ятий президент України Петро Порошенко.
Партія «Європейська солідарність», яку очолює п’ятий президент України, нині народний депутат Петро Порошенко, заявила, що сподівається від представників чинної влади на вибачення і спростування дезінформації про нібито причетність Порошенка до подій під офісом президента в Києві, де мітингували на підтримку активіста Сергія Стерненка.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
Сергій Стерненко у будівлі суду в Одесі, 23 лютого 2021 року
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.