Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» ідентифікували низку російських саперів та їхніх командирів, які після відступу з Харківщини густо замінували частину територій, окупованих ними раніше.
Встановити їхні особи та підрозділи вдалось за допомогою списків на представлення цих саперів до нагород за роботи з замінування українського регіону. Ці документи журналісти виявили на флешці, яку російські військові залишили в одному з пунктів дислокації на Харківщині. Також журналісти дослідили, що серед мін, які російські сапери встановлювали після відступу, – були заборонені міжнародними конвенціями типи протипіхотних мін, на яких тепер підриваються жителі деокупованих територій.
«Схеми» з’ясували, що мінували територію Харківщини, зокрема, російські сапери з 69-го окремого морського інженерного полку, а також з 295-го та 340-го окремих інженерно-саперних батальйонів, 254-го та 488-го мотострілецьких полків.
Цих саперів вдалось ідентифікувати за допомогою документів з забутого російськими військовими електронного носія. Він належав, ймовірно, одному з заступників командира з політичної роботи угруповання військ «Балаклія». Під час втечі з Харківщини російські військові залишили флешку в одному з місць своєї дислокації, а згодом дані з неї опинилися у розпорядженні «Схем».
Серед цих документів журналісти знайшли списки тих, кого командування 11-го Армійського корпусу Балтійського флоту пропонувало представити до державних нагород за «видатні успіхи» в зоні так званої «СВО».
Серед них – 28-річний Нікіта Лабоськін зі Смоленської області. Згідно з документами російських військових, він, у статусі командира інженерно-саперного взводу 69-го окремого морського інженерного полку Балтійського флоту, «керував діями інженерно-саперного відділення, яке встановило 70 вузлів загороджень, 55 мінних полів на найнебезпечніших напрямках, що сприяло успішному виконанню завдань із оборони позицій угруповання військ «Балаклія». Саме за ці дії Лабоськіна пропонували нагородити медаллю Суворова.
Ще один армієць – 24-річний сержант Олександр Няшин з Тюменської області. Командування також пропонувало його нагородити за встановлення протитанкових мінних полів на Харківщині.
Згадку про Няшина та Лабоськіна, як про діючих саперів, «Схеми» також знайшли в газеті «Красная звезда» Збройних сил РФ у випуску за серпень 2023 року.
Зв’язатись з цими військовими «Схемам» не вдалось.
До медалі ордену «За заслуги перед вітчизною» 2-го ступеня, відповідно до нагородних списків, пропонували представити також командира відділення роти того ж 69-го окремого морського інженерного полку 28-річного Андрія Назарова з Калінінграда. Командування 11-го Армійського корпусу Балтійського флоту так описує його діяльність на окупованій на той час частині Харківщини: «Діяв у складі інженерно-саперного відділення, виконуючи завдання щодо облаштування мінно-вибухових загороджень у районі населеного пункту Балаклія. Під час встановлення протипіхотного мінного поля, поставлене завдання було виконано».
Журналісти зателефонували Назарову, проте він, почувши запитання, кинув слухавку.
«Схеми» з’ясували, що усіма представленими до нагород військовими, що мінували Балаклію та її околиці на Харківщині, керував 33-річний капітан Олександр Кузнєцов з Тюменської області РФ. Він – командир інженерно-саперної роти 69-го полку.
Його також пропонували нагородити. А саме – «Орденом мужності» – за те, що встановив поблизу Балаклії «десятки мінних полів та загороджень», а також за те, що Кузнєцов «особисто брав участь у підготовці та навчанні фахівців».
«У ході навчання було підготовлено 3 позаштатні інженерно-саперні відділення, що сприяло успішному нарощуванню мінно-вибухової обстановки на позиціях угруповання військ», – йшлося в нагородному документі.
Журналісти додзвонилися до Олександра Кузнєцова, проте на запитання про мінування цивільної інфраструктури в Україні забороненими типами протипіхотних мін, що призвело до загибелі цивільних, він не відповів по суті, кинув слухавку та вимкнув телефон.
Загалом «Схеми» ідентифікували щонайменше 13 нагороджених російських саперів з 69-го окремого морського інженерного полку, який щільно мінував територію міста Балаклія та поблизу нього.
Як повідомили журналістам в Міноборони України, в період з моменту деокупації Балаклійської територіальної громади (вересень 2022-го року, – ред.) по грудень 2023-го року, за участі цивільних зафіксовані 33 інциденти, «що пов'язані з вибухонебезпечними предметами». Внаслідок чого загинули загалом 7 осіб.
Окремо журналісти знайшли документи, які також залишили на позиціях російські військові. Це накладні про міни, які підрозділи інженерних військ отримували для мінування об’єктів з польового розхідного складу. Серед завезених в Україну мін, згідно з накладними – заборонені типи протипіхотних мін, зокрема, ПМН-2.
Згідно з документами, мінуванням території Харківщини займались російські сапери з 295-го та 340-го окремих інженерно-саперних батальйонів, 254-го та 488-го мотострілецьких полків.
Використання протипіхотних мін на території України заборонене міжнародною Оттавською конвенцією, яка ратифікована Україною у 2005 році. З того часу Україна почала ліквідацію власних запасів таких мін. Натомість РФ не є державою-підписантом цієї конвенції, тож використовує заборонені боєприпаси, на кшталт так званих «пелюсток» (ПФМ-1) або мін типу ПМН.
Раніше завдяки знайденій флешці «Схемам» вдалось встановити військовослужбовців російської армії, які намагалися завербувати місцеве населення і вишукували жертв для катівень під час окупації Балаклії Харківської області, а журналісти також ідентифікували декількох співробітників ФСБ, які курували російських військових. Також «Схеми» дослідили склад неформального угруповання військ «Балаклія», яке діяло під час окупації частини Харківщини, і склали список підрозділів російської армії, внутрішніх військ РФ та підконтрольних їм збройних формувань, які входили до цього угруповання.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Замінована Україна: заборонені «пелюстки», експеримент із підривом та ідентифіковані російські сапери (розслідування)