Вищий антикорупційний суд (ВАКС) частково задовольнив позов Міністерства юстиції та ухвалив рішення стягнути на користь держави активи експрезидента авіабудівної компанії «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва, серед яких є його нерухомість, земельні ділянки та частки в компаніях. Водночас судді відмовили у конфіскації майна близьких осіб Богуслаєва, зокрема, його сина та онуків, – з цим у Міністерстві юстиції не погоджуються та планують оскаржити, повідомили у відомстві в коментарі Радіо Свобода.
Підсанкційний бізнесмен нині перебуває у СІЗО за низкою обвинувачень, зокрема, у пособництві державі-агресору та сприянні діяльності терористичної організації, які він відкидає.
Суд позбавив Богуслаєва права власності на 14 обʼєктів нерухомого майна в Запорізькій області, 8 торговельних марок, акції в 6 компаніях та 2 патенти на промислові зразки. Крім цього, суд конфіскував у експрезидента «Мотор Січі» 336 одиниць вогнепальної зброї та понад 615 млн гривень.
Окрім активів Богуслаєва, ВАКС також конфіскував й майно його колишнього бізнес-партнера Петра Кононенка. Він мав частки у трьох українських компаніях: «Жекон», «Перспектива високі технології» та «Промзапал».
Таким чином ВАКС лише частково задовольнив позов Міністерства юстиції, відмовивши у конфіскації майна сина та онуків Богуслаєва, а також сина Кононенка.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, в сина Вʼячеслава Богуслаєва, Олександра – частки в 3 компаніях, 2 квартири та гараж, тоді як в онуків Богуслаєва сукупно – 7 квартир.
У сина Петра Кононенка Андрія – контрольний пакет акцій в компанії «Делфіс» та 13 обʼєктів нерухомості.
У коментарі Радіо Свобода у Мін’юсті повідомили, що планують оскаржити відмову ВАКС конфіскувати майно родичів Богуслаєва та Кононенка.
«Сини обох відповідачів, на нашу думку, повністю контролюються підсанкційними особами. Їхні джерела доходів створені відповідачами. Наприклад, син Богуслаєва працював до 2015 року тільки в компаніях батька та там, де батько обіймав керівні посади. Син Кононенка був акціонером ТОВ «Мотор Гарант», де основним акціонером був сам Богуслаєв», – сказала директорка департаменту санкційної політики Міністерства юстиції Інна Багатих.
Вʼячеслав Богуслаєв та його колишній бізнес-партнер Петро Кононенко неодноразово ставали фігурантами розслідувань «Схем».
«Схеми» викрили експрезидента «Мотор Січі» на співпраці з РФ після початку повномасштабного вторгнення. Журналісти повідомляли й про те, що він відмовлявся передавати гелікоптер Збройним силам України у квітні 2022 року, а також вів бізнес з підсанкційними виробниками зброї з Ірану – вони створюють дрони типу Shahed, які Росія масово застосовує проти України. Крім того, «Схеми» знайшли в Богуслаєва російський паспорт, який він мав щонайменше від 2000-го року, та від якого не відмовився попри те, що став народним депутатом України з доступом до держтаємниці шість років потому.
Днями Богуслаєву продовжили строк тримання під вартою до 10 червня 2024 року. Його обвинувачують у колабораційній діяльності, пособництві державі-агресору, сприянні терористичній організації та перешкоджанні діяльності військових формувань в особливий період. Сам Богуслаєв у суді заперечив свою провину.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Анатомія зради. Таємні розмови президента «Мотор Січі» про армію Росії і бізнес з агресором (розслідування) ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Плівки Богуслаєва-2»: як президент «Мотор Січі» блокував передачу гелікоптера для української армії