У ДБР перевіряють Тупицького на причетність до ще двох кримінальних злочинів

Державне бюро розслідувань перевіряє суддю Конституційного суду Олександра Тупицького на причетність до ще двох кримінальних правопорушень

У Державному бюро розслідувань перевіряють суддю Конституційного суду Олександра Тупицького на причетність до ще двох кримінальних правопорушень – зокрема, щодо можливого самовільного присвоєння владних повноважень та втручання в автоматизований розподіл судових справ. Про це йдеться у відповіді ДБР журналістам програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та «UA:Перший»).

У пресслужбі ДБР повідомили, що Тупицький «перевіряється у кримінальному провадженні з приводу вчинення кримінальних правопорушень» за статтями «самовільне присвоєння владних повноважень» та «несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем».

Як стало відомо «Схемам», із заявою до правоохоронців звернувся представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський.

«Писав заяву про перевірку порядку розподілу справ загалом, але я не стверджував, що я маю інформацію про несанкціоноване втручання в порядок розподілу справ. Просто говорив, що треба з’ясувати наскільки були дотримані вимоги законодавства під час розподілу справ, оскільки є певні сумніви. Через те, що резонансні справи попадають до одних і тих самих суддів, які є найближчим оточенням пана Тупицького», – пояснив Веніславський журналістам.

«Схеми» запитали у Олександра Тупицького, чи знає він про нові статті у справі.

«Я вперше це чую, це перше. Друге, розподіл справ – голова суду до цього ніякого відношення не має. Там є порядок, і вам вичерпну відповідь надасть керівник секретаріату. Ви дайте письмово, щоб він розписав, як це все робиться», – сказав Тупицький.

Про дві інші статті в межах цього ж провадження – «державна зрада» та «самовільне захоплення земельної ділянки» – вже було відомо раніше.

«Схеми» встановили, що голова КСУ Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. Згодом, після розголосу, Тупицький вказав цю інформацію в декларації за 2020 рік.

Крім того, слідчі ДБР 28 грудня 2020 року повідомили Тупицькому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень проти правосуддя, передбачених частиною 2 статті 384, статті 386 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань).

До цього «Схеми» опублікували запис розмови за участю Олександра Тупицького, який свідчить про те, що голова Конституційного суду до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006-2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу.

Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту.

27 жовтня 2020 року під головуванням Тупицького судді КСУ проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Президент Володимир Зеленський відсторонював Тупицького від посади судді КСУ, але терміни відсторонення закінчилися наприкінці березня 2021-го. Зеленський також скасував указ про його призначення суддею КСУ, але скасування указу, відповідно до закону про КСУ, не означає звільнення з посади чи припинення повноважень судді.