ВАКС відмовився конфісковувати квартиру Волинця, про яку розповідали «Схеми»

Вищий антикорупціний суд конфісковувати квартиру народного депутата Михайла Волинця

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення, яким відмовив у позові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про цивільну конфіскацію активів народного депутата від фракції «Батьківщина» Михайла Волинця. Йдеться про квартиру в Києві, яку депутат придбав влітку 2020 року за понад сім з половиною мільйонів гривень. Як встановили «Схеми», Волинець не вказав в декларації за 2020 рік джерело походження майже трьох мільйонів гривень на її купівлю.

У коментарі журналістам він пояснив, що грошима допомогла «жінка, з якою він проживає», але не згадав про неї у звітності, бо вважав «необов’язковим».

«В задоволенні позову держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Волинця Михайла Яковича про визнання необґрунтованих активів та їх стягнення в дохід держави, а саме квартири, що належить на праві власності Волинцю, відмовити», – постановила суддя ВАКС Катерина Широка.

В САП повідомили, що подаватимуть апеляційну скаргу після ознайомлення з повним текстом рішення, яке поки не опубліковане.

За справу щодо конфіскації активів Волинця ВАКС узявся в липні цього року.

В ході розгляду справи адвокати Волинця зазначали, що кошти, якими народний депутат обґрунтовує набуту у власність квартиру у 2020 році, були зароблені ним упродовж 2002-2018 років, тобто ще до набуття ним депутатських повноважень Верховної Ради 9-го скликання. За версією захисту, вносити кошти за квартиру Волинець розпочав у 2017 році і з того часу зробив ще декілька платежів, а у 2020 році, коли Волинець став власником квартири, він заплатив всього 325 гривень.

Окремо у відзиві сторона захисту зазначила, що додатковий дохід Волинець отримав за рахунок коливання курсу валют.

На це прокурор САП Ігор Семак під час судового засідання заявив: «З приводу коливання курсу валют – це обставина, на яку відповідач посилався у своєму відзиві, але на підтвердження якої не надавав доказів. З приводу отримання відповідачем інших доходів – на це теж міститься посилання у відзиві, але теж без зазначення доказів».

Згодом суд заслухав у суді Михайла Волинця і його сина Андрія, який повідомив, що подарував своєму батьку гроші і цих коштів, на думку захисту, сукупно з доходами Волинця вистачило б на придбання квартири на Печерську.


Натомість сторона захисту не надала підтверджень одержання Волинцем подарунку від сина, через що прокурор САП заперечував проти цих свідчень.

Раніше журналісти «Схем» встановили, що в червні 2020 року Михайло Волинець продав свою двокімнатну квартиру в Києві на Подолі за чотири мільйони гривень. І одразу придбав нове житло, з у півтора рази більшою площею в комплексі «Бульвар фонтанів» – елітній новобудові на Печерську, а також оформив на себе два паркомісця. Усе це коштувало депутату понад сім з половиною мільйонів гривень.


Порівнявши декларації нардепа за 2019 і 2020 роки, журналісти встановили, що коштів, які народний депутат вказав у декларації, було недостатньо, щоб покрити різницю у три з половиною мільйони гривень для придбання більших апартаментів у Києві.

Журналісти звернулися за коментарем до депутата. На запитання «Схем», як Волинець може пояснити джерело походження частини коштів на придбання квартири на Печерську, він відповів так: «У мене були заощадження. Я все життя працював. На важких, відповідальних роботах. Я працював у шахті довгий час. Це по-перше. По-друге, я живу з жінкою, яка також вклала свій внесок у цю квартиру».

Волинець пояснив, чому не вказав цю інформацію в декларації: «Ми не в шлюбі. Вона не вважає за потрібне, щоб я це робив… Це не обов’язково (декларувати – ред.). Вивчіть закон».

Фахівці з питань протидії корупції наголошують: Волинець мав би вказати у своїй декларації інформацію про спільне проживання та активи цивільної дружини.

Наприкінці 2020 року Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за внесення неправдивих відомостей в декларації. Після того народні депутати, зокрема і Михайло Волинець, ухвалили нове законодавство, яке, за оцінками фахівців з питань протидії корупції, передбачає значно м’якше покарання за неправдиві відомості в деклараціях.