Низка посадовців, які були учасниками сепаратистських рухів на сході України у 2004 році, нині обіймають посади у владі – про це свідчать архівні документи того періоду, які розшукали журналісти «Схем» (Радіо Свобода).
Зокрема, керівник секретаріату Конституційного суду Віктор Бесчастний і член Національного олімпійського комітету України Олександр Зац погодили проведення «референдуму щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації». Суддя Харківського окружного адмінсуду Владислав Єгупенко був у списках виконавчого комітету Харківської області, який мав би перебрати владу від Києва. А депутат Київради Олександр Попов був спікером на з’їзді у Сіверськодонецьку, де закликали створити «південно-східну республіку».
У новому спецпроєкті «Схеми» за допомогою архівних документів – а саме матеріалів закритої кримінальної справи за «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» – реконструюють події того часу, які називають репетицією початку вторгнення Росії до України 2014 року, що згодом переросло у повномасштабну війну.
Нинішній керівник секретаріату Конституційного суду України Віктор Бесчастний у 2004 році в статусі голови комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики, законності та правопорядку Донецької облради був одним з ініціаторів скликання надзвичайної сесії для голосування за так званий референдум «щодо надання Донецькій області статусу республіки в складі федерації». Його підпис стоїть під зверненням депутатів облради на ім’я тодішнього голови Донецької облради Бориса Колеснікова.
Цей документ журналісти знайшли в архівних матеріалах кримінального провадження, яке СБУ відкрила в 2004 році за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України» – це все відбувалось у розпал виборів президента України у 2004 році, коли ЦВК на чолі з Сергієм Ківаловим оголосила Віктора Януковича переможцем на тлі масових фальсифікацій, а в країні почалася Помаранчева революція.
Бесчастний також обґрунтував для депутатів необхідність проведення цього «референдуму». Про це свідчить пояснювальна записка, в якій він писав, що це питання виноситься на обласну сесію «з урахуванням політичної ситуації, яка загрожує громадській безпеці, конституційному ладу, життю і здоров’ю громадян, враховуючи зібрання територіальних громад і звернення депутатів Донецької облради».
Згодом на позачерговому засіданні Донецької облради депутати ухвалили рішення про проведення референдуму 5 грудня 2004 року, який би дозволив регіону отримати особливий статус.
Після цього голосування Бесчастний також погодив проєкт рішення про проведення цього референдуму. Тоді ж депутати проголосували і за примірник бюлетеню.
Референдум зрештою так і не відбувся, оскільки пізніше самі ж депутати його скасували. Але схожі події повторилися через десять років – у 2014 році, йдеться у спецпроєкті «Схем».
У коментарі журналістам Бесчастний заперечив свою участь у подіях того часу.
«Я від цих питань відмовився. Я не приймав ніяких рішень», – сказав він.
Водночас журналісти зіставили його підпис під документами 2004 року і нинішній, вже у статусі керівника секретаріату Конституційного суду, – і вони збігаються.
Секретаріат, який очолює нині Віктор Бесчастний, у Конституційному суді України перевіряє усі звернення до суду і вирішує: виносити їх на розгляд чи ні, йдеться у матеріалі.
Разом із Бесчастним проєкт рішення про референдум погодив, зокрема, Олександр Зац, який на той час був заступником голови Донецької обласної ради. Сьогодні Зац – член Національного олімпійського комітету України.
У 2022 році, вже під час повномасштабного вторгнення, як повідомляло видання NGL.media, він виїхав за кордон як волонтер і не повернувся. Зв’язатися з ним журналістам не вдалося.
Прізвище нинішнього судді Харківського окружного адмінсуду Владислава Єгупенка було у складі виконавчого комітету, створеного 26 листопада 2004 року на надзвичайній сесії Харківської облради, який мав перебрати усю повноту влади від Києва.
У той час він був депутатом Харківської обласної ради і керував міліцією на харківській Південній залізниці. Депутати цієї ради того ж дня ухвалили рішення про перепідпорядкування міліції в області й залізниці, телебачення, зупинили перерахування коштів до держбюджету. У коментарі журналістам Владислав Єгупенко сказав, що деталей уже не пам’ятає, але «був проти усіх рішень».
Олександр Попов був одним зі спікерів на з’їзді у Сіверськодонецьку, на якому закликали створити «Українську південно-східну республіку». Відповідно до стенограми з’їзду, він у статусі міського голови Комсомольська (теперішня назва Горішні Плавні) привітав кандидата у президенти Віктора Януковича з перемогою і пообіцяв підтримку.
Нині Олександр Попов є депутатом Київської міської ради. У коментарі журналістам він пояснив, що і досі вважає, що той з’їзд був «за розвиток України».
«Я точно можу сказати, що ніякого антидержавного підходу, чи якогось бачення проти України не було. Навпаки», – наголосив депутат.
Надзвичайні сесії у Донецьку, Харкові, Луганську і з’їзд у Сіверськодонецьку на Луганщині проходили на підтримку кандидата в президенти України Віктора Януковича – на тлі Помаранчевої революції.
На наступний день після Сіверськодонецького з’їзду і рішення Донецької облради про проведення референдуму, СБУ відкрило кримінальну справу за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». У 2006 році ця справа була закрита, а усі обвинувачення зняті.
У новому спецпроєкті «Схеми», базуючись на архівних документах, реконструюють події того часу, вказують роль Москви і тодішньої Адміністрації президента в організації Сіверськогодонецького з’їзду, називають учасників тих подій і показують, до чого призвела безкарність.