Журналісти «Схем» (Радіо Свобода) дослідили, хто в Україні був залучений до підготовки планів Кремля щодо спроб «юридичної легалізації» маріонеткової центральної влади, яку Росія планувала встановити у Києві в разі успішного взяття української столиці військами РФ у лютому-березні 2022 року.
Зокрема, ключову роль в цьому мав зіграти Окружний адміністративний суд Києва на чолі з суддею Павлом Вовком, винісши рішення на користь Віктора Януковича за двома позовами про нібито незаконне позбавлення його статусу президента України. Подача цих позовів збіглася в часі з накопиченням російських військ на кордоні України, і суд прийняв їх до розгляду, попри пропущені терміни давності.
«Схеми» також встановили, що перший позов потрапив на розгляд конкретному судді в обхід офіційної процедури автоматичного розподілу, а саме Євгенію Аблову, призначеному в цей суд указом Януковича. Рішення за другим позовом мав винести суддя Ігор Качур, який у 2004 як член ЦВК визнав його переможцем на виборах, попри масові фальсифікації. Незважаючи на суспільну значимість, справи за позовами Януковича отримали спрощений статус, а отже суддя міг би ухвалити рішення у будь-який момент одноосібно, без призначення судового засідання.
Перший позов Віктора Януковича – про відсутність повноважень (компетенції) у Верховної Ради України позбавляти звання президента України у інший спосіб ніж за процедурою імпічменту – потрапив до судді Окружного адмінсуду Євгенія Аблова в обхід правил розподілу справ між суддями у грудні 2021-го року. Адже, як йдеться у розслідуванні, одразу сорок суддів ОАСКу не змогли взяти участь у розподілі цієї справи. Основна причина – відпустки.
Відповідно до правил використання автоматизованої системи документообігу, коли більшість суддів перебувають у відпустці – розподіл судових справ між суддями не мав би відбутися взагалі. Погодити його зупинку мав би голова суду Павло Вовк, а зупинити – керівник апарату цього суду, але цього не відбулося. Крім того, як з’ясували журналісти, частина суддів, які мали йти у відпустки через 14 днів – і це та причина, через яку вони нібито не змогли взяти участь у розподілі, продовжували працювати й ухвалювали судові рішення.
Журналісти також звернули увагу на те, що суддя Аблов прийняв позов Януковича до розгляду, попри прострочений термін для його подачі. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, подати такий позов можна тільки в тому випадку, коли є заява про поважність пропущених термінів, але її від Януковича не було.
Пізніше, вже коли російські війська втекли з Київщини, Аблов закрив цю справу саме на цій підставі.
Крім того, цей суддя не побачив суспільного інтересу у позові Януковича і вирішив розглядати справу у спрощеному режимі, без виклику сторін. Тобто, йдеться у розслідуванні, це означало, що рішення могло з’явитися у будь-який день на розсуд Аблова. В той час як Кодекс адміністративного судочинства застерігає в такому випадку від спрощеного розгляду.
Хоча цей позов, на думку сторони відповідача – юриста Верховної Ради – мав би потрапити до Верховного суду, суддя Аблов у клопотанні щодо зміни підсудності відмовив.
Другий позов Януковича до ВР – про відсутність компетенції (повноважень) на ухвалення актів про самоусунення президента України – потрапив до судді Ігоря Качура, який, як виявили журналісти, має свою історію взаємин із Януковичем, але у не взяв самовідвід у справі. За розпорядженням ще прем’єр-міністра Януковича, Качур був призначений заступником міністра промислової політики. А раніше, у 2004 році, Качур був членом Центральної виборчої комісії, яка оголосила Януковича обраним президентом. Цей протокол ЦВК згодом скасував Верховний суд України – через масові фальсифікації.
Також цей суддя, схоже, підказав Януковичу, як діяти в суді. Спочатку розгляд позову зупинили, бо документ був складений так, що його мав би розглядати інший суд – Верховний. Але Качур справу не закрив, а дав 10-денний термін президенту-втікачу виправити позов, щоб справу міг розглянути саме Окружний адмінсуд і цей суддя.
Розгляд позову Качур призначив на 16 лютого – першу ймовірну дату повномасштабного вторгнення армії РФ в Україну. У розслідуванні журналісти звертають увагу на те, що Янукович подав позови синхронно із накопиченням російських військ на кордоні з Україною – наприкінці грудня 2021-го, а закриття справ суддями відбулося тоді, коли російські війська відступили від Києва – у квітні 2022-го.
Президент Володимир Зеленський ініціював ліквідацію Окружного адмінсуду в квітні 2021 року – через підозри суддям з боку антикорупційних органів та у відповідь на петицію громадськості про «глибоку вкорінену корупцію і практику неправосудних рішень».
У коментарі журналістам заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов, який курує судову реформу, висловив думку, що затягування ліквідації Окружного адмінсуду пов’язане із добором нових суддів, що можливе лише із завершенням реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя. Андрій Смирнов очікує, що ліквідація ОАСК відбудеться не раніше від літа 2023 року. На уточнення журналіста «Схем», чи означає це, що обвинувачені судді до цього часу будуть продовжувати здійснювати судочинство, заступник керівника Офісу президента відповів, що «це питання не до нього».
Судді, які могли бути задіяні в реалізації сценарію Кремля щодо легітимізації Януковича, йдеться у розслідуванні, нині продовжують здійснювати правосуддя і при цьому мають статус обвинувачених у справі НАБУ про створення злочинної організації і захоплення влади, але на засідання в Антикорупційному суді не з’являються. Суддя Аблов на запитання «Схем» про призупинення авторозподілу у справі Януковича зазначив, що «кожен день повинен бути авторозподіл, що можна зробити інше?». По суті позову експрезидента Аблов говорити не захотів, пославшись на мотивувальну частину рішення.
Журналісти окремо звернули увагу, що кістяк суддівського корпусу ОАСК був призначений в часи президентства Віктора Януковича. В той час за судову систему на Банковій відповідав Андрій Портнов, як заступник керівника Адміністрації президента, який нині під санкціями США через вплив на суди. Із яким, як свідчать записані правоохоронцями розмови суддів ОАСК і які публікують «Схеми», ймовірно, координував свої дії голова ОАСК Павло Вовк.
Окремі запити журналісти направили на ім’я голови ОАСК Павла Вовка й судді Ігоря Качура та чекають на відповідь.
Суддя Вовк раніше відреагував на ініціативу Зеленського ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Він заявляв, що президент України вирішив це зробити під впливом «агентів іноземного впливу».
ДОПОВНЕНО.
Після виходу матеріалу на офіційній фейсбук-сторінці ОАСКу з'явилась заява пресслужби, у якій журналістів звинуватили у «зашквареності» і пообіцяли «поскаржитись в посольства» на розслідування «Схем». При цьому, в заяві не прокоментували по суті факти, викладені в матеріалі. А саме: виключення з авторозподілу 40 суддів, розгляд позовів попри пропущені терміни давності та у спрощеному режимі. А також факти пов'язаності одного з суддів, до якого потрапив позов Януковича, з самим експрезидентом-втікачем.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Легітимний» сценарій Кремля. Хто і як в Україні допомагав «поновити» Януковича?