Бізнес російського бізнесмена в Україні Ігоря Наумця вартістю 1 мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешти, перейшов до нового приватного власника в обхід держави, яка не проконтролювала збереженість заблокованих активів та за півтора роки не скористалась механізмом конфіскації бізнесу санкціонованого бізнесмена із громадянством РФ. Про це йдеться в розслідуванні «Схем» (Радіо Свобода).
Мова про численні активи холдингу Наумця «Юнігран», який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі. Як з’ясували журналісти, новим приватним власником цих активів став броварський бізнесмен Сергій Шапран, пов’язаний із колишнім прокурором Києва, а нині очільником Одещини Олегом Кіпером.
Діяльність холдингу «Юнігран» потрапила у фокус уваги правоохоронців навесні 2022 року, через що активи холдингу були арештовані, а навесні 2023 року проти його власника, громадянина РФ Ігоря Наумця, були введені санкції РНБО. Перехід активів до інших приватних рук замість конфіскації на користь держави став можливим завдяки тому, що суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк в порушення юрисдикції зняв із них арешт, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення, а також через відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.
У коментарі журналістам підсанкційний бізнесмен Ігор Наумець підтвердив, що Сергій Шапран обіцяв йому вирішити його «проблеми із бізнесом» в обмін на частку 50%, але зрештою нібито «рейдернув» увесь бізнес. А сам Шапран заявив «Схемам», що всі угоди, які він укладав, «є законними».
Як йдеться у розслідуванні, навесні 2022 року ДБР у супроводі СБУ та за процесуального керівництва ОГП відкрили кримінальну справу відносно холдингу «Юнігран» за низкою статей – від «фінансування тероризму» та «створення терористичної групи» до «ухилення від сплати податків». За версією правоохоронців, компанія, якою «керував впливовий російський бізнесмен», займалась «незаконним видобутком з українських надр у промислових масштабах», а «свої мільйонні прибутки направляла на фінансування повномасштабної агресії рф та на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України».
Навесні 2023 року були введені санкції РНБО проти засновника «Юніграну» Ігоря Наумця, його довіреної особи громадянки Британії Олени Калпи, на яку намагалися перезаписати активи Наумця після відкриття кримінальної справи, а також проти низки кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями холдингу.
Ігор Наумець
Ігор Наумець, йдеться у розслідуванні, отримав громадянство Росії у 2001 році, а у 2014-му, по досягненню 45-річчя, оновив паспорт. Сам бізнесмен стверджує, що російського паспорта у нього немає, але дійсність документу підтверджують дані з державного порталу РФ «Госуслуги», а також витяги щодо власності в іноземних компаніях, де значиться його російське громадянство.
Наумець раніше проживав на дві країни – в Росії та Україні, де вів бізнес з видобутку копалин та продажу будматеріалів протягом десятиліть. «Юнігран» продавав українські копалини російським приватним підприємствам та державним структурам, зокрема, у 2015-му – Федеральному агентству спецбудівництва, яке тоді підпорядковувалося міністерству оборони РФ, у 2017-2018 роках – «Будівельному об'єднанню» управління справами президента РФ.
Як з’ясували журналісти, холдинг вивозив видобуті в Україні копалини в Росію до кінця грудня 2021-го року. Частина фірм Наумця в Росії вже ліквідована, але станом на зараз там продовжують працювати чотири компанії, пов’язані з його родиною або наближеними до нього людьми. Три фірми займаються торгівлею будматеріалами, перевезенням вантажів та управлінням нерухомістю, четверта – це приватна клініка у Московській області, якою керує донька Наумця. Всі фірми сплачують податки в бюджет РФ: загалом за 2022 рік та частково 2023-й заплатили 15 млн рублів (понад 100 тисяч доларів).
«Схеми» дослідили, що два запобіжники, запроваджені українською владою – арешти та санкції – не спрацювали, адже у підсумку активи бізнесмена з паспортом РФ на мільярд гривень отримала не держава, а новий приватний власник. У кримінальній справі, в межах якої прокурори наголошували на можливій подальшій конфіскації активів, за рішенням судді Печерського суду Сергія Вовка був знятий арешт з майна, а Офіс генпрокурора відмовився від своєї ж апеляції на це рішення. В ОГП на прохання «Схем» пояснити такі дії – поки що не відповіли.
На початку 2024 року, через місяць після зняття арешту, частина майна: земельні ділянки, комплекс будівель, спецтехніка, вагони – за заниженою вартістю через ланцюжок фірм перейшла у власність структур Сергія Шапрана.
Шапран, йдеться у розслідуванні, це колишній депутат Броварської міської ради, він очолював осередок партії «За майбутнє», яку пов’язують з Ігорем Коломойським. Він володіє більш ніж двома десятками компаній з різноманітною діяльністю: від торгівлі деревиною, видобутку піску та щебню, виробництва вибухових речовин – до кредитування та купівлі-продажу нерухомості.
Сергій Шапран
«Схеми» з’ясували, що задля виведення активів Шапран та один з менеджерів частини компаній Наумця Володимир Соцков створили три нові фірми «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та «Юні Стоун Плент». Ці компанії, у свою чергу, придбали активи «Юніграну» у фірм-посередників «Мартен Локс» та «Енкрос».
У розслідуванні журналісти дослідили зв’язки броварського бізнесмена Сергія Шапрана із Олегом Кіпером – нинішнім головою Одеської обласної військової адміністрації, який до весни 2023 року був головним прокурором Києва.
Олег Кіпер
Цей зв’язок простежується через бізнес-партнера Шапрана – ексдепутата Одеської обласної ради Володимира Осіпова, який також фігурує у історії з активами Наумця, і який, згідно з даними застосунку Getcontact, в деяких телефонах підписаний як «кум Кіпера». Його прізвище також прямо згадується у декларації високопосадовця за 2019 рік – Кіпер задекларував, що його дружина позичила у матері Осіпова 25 мільйонів гривень.
Юрій Бойко та Олександр Осіпов (праворуч)
Журналісти звернули увагу, що першою адресою реєстрації усіх трьох нових фірм Шапрана та Соцкова стала будівля в центрі Києва, яка фігурувала у ЗМІ як «об’єкт рейдерського захоплення Сергієм Шапраном за сприяння Олега Кіпера». Ця ж будівля та комплекс по виробництву плитки на Житомирщині, який перейшов до Шапрана, стали заставою для кредитів фірмі «Нотел», пов’язаній з Володимиром Осіповим.
Зустріч Шапрана з Осіповим в одному зі столичних ресторанів у вересні 2024 року. Фото отримане «Схемами»
У коментарі журналістам Олег Кіпер повідомив, що «йому нічого невідомо про діяльність цієї компанії («Юнігран» – ред.)», а також, що він незнайомий ані з Сергієм Шапраном, ані з Ігорем Наумцем. Водночас він знає Володимира Осіпова, але в «його господарську/бізнес-діяльність ніколи не втручався».
Наумець заперечив обвинувачення правоохоронців та залишив без коментарів запитання про російський паспорт. Він назвав всі операції з його активами «рейдерством», заявивши, що «в основному весь бізнес перейшов до рук Шапрана». Він розповів, що у вересні минулого року у Туреччині підписав із ним меморандум. Згідно з цим документом, за вирішення проблем Наумця, пов’язаних із санкціями та кримінальними справами, Шапран мав отримувати половину його бізнесу. Наумець зазначив, що Шапран обіцяв використати свої зв’язки та вплив для вирішення цих питань, в тому числі, з правоохоронними органами, проте з часом почав скаржитися на великі витрати, пов’язані з цими «рішеннями».
«Схеми» також отримали у своє розпорядження відео, зняте восени цього року поблизу одного із закладів Києва: на ньому чоловік, схожий на Шапрана, приязно спілкується з чоловіком, схожим на заступника керівника Подільської окружної прокуратури Дмитра Кутового. Саме до цього відомства спрямували цю кримінальну справу: нині ця прокуратура здійснює процесуальне керівництво у справі «Юніграну», а саме провадження вже розслідує відділ поліції у річковому порту «Київ», йдеться у розслідуванні.
У коментарі «Схемам» Шапран сказав, що «не знає, хто це», але «якщо це він, то, може, сидів за спільним столом», проте запевнив, що «особистого спілкування з ним не має». Дмитро Кутовий сказав, що не знайомий із Шапраном.
Броварський бізнесмен заявив, що бачився з Наумцем задовго до початку повномасштабної війни, не підписував із ним жодних «меморандумів» та не пропонував «допомогу із вирішенням проблем». Він також заперечив, що здійснював будь-які незаконні дії з активами, стверджуючи, що всі операції, якими він займається, «є законними». Його юристка також підкреслила, що майно продавали українські фірми, які не перебувають під санкціями.
«Проти українських компаній Наумця дійсно не були введені санкції, лише щодо їхніх материнських офшорних фірм та самого Наумця і його радниці як власників. Але держава в особі Мін’юсту вже займала позицію, що персональні санкції блокують, тобто забороняють відчужувати усе майно особи – як оформлене на неї напряму, так і записане на компанії, на діяльність яких вона має вирішальний вплив», – зазначають журналісти.
«Схеми» запитали у СБУ як ініціатора санкцій, чому обмеження не були введені проти українських фірм Ігоря Наумця. На це питання поки не відповіли, водночас у службі повідомили, що вже «інформували Міністерство юстиції про спроби вивести з-під санкцій активи низки компаній, підконтрольних Наумцю». У Мін’юсті повідомили, що провели перевірку дій реєстраторки, яка оформлювала частину угод з купівлі-продажу майна «Юніграну». Комісія відомства визнала це порушенням через дію санкцій – і її позбавили доступу до реєстру нерухомості, хоча пізніше реєстраторка через суд скасувала цей наказ, після чого Мін’юст подав апеляцію. Після запиту журналістів Мін’юст звернувся до правоохоронців з проханням перевірити, як такі операції з майном стали можливими і як їхні учасники пов’язані між собою. Редакція також чекає відповіді міністерства на питання, чому з моменту введення санкцій за півтора року не був поданий позов про конфіскацію активів на користь держави.
Українські посадовці на чолі з президентом Володимиром Зеленським неодноразово заявляли про намір конфіскувати активи російських бізнесменів та їхніх пособників на користь держави для поповнення бюджету під час повномасштабної війни. У «Центрі протидії корупції» повідомляли, що після 24 лютого Україна конфіскувала російські активи щонайменше на 15 мільярдів гривень. Серед них – майно Олега Дерипаски, Аркадія Ротенберга, Євгена Гінера, Володимира Євтушенкова, В’ячеслава Богуслаєва, Євгена Балицького, Володимира Сальдо, Віктора Януковича та ще десятків підсанкційних осіб.