Міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав українського колегу Дмитра Кулебу спільно працювати щодо втілення законів про мову та освіту. Про це він заявив під час спільної пресконференції з Кулебою 27 січня.
«Я звернувся до пана міністра, щоб ми почали спільну роботу у зв’язку з законом про мову, який викликав певну напругу в наших відносинах. І ми хочемо створити робочу групу, яка отримає повноваження у зв’язку з тим, якиим чином потрібно втілювати закон про освіту. Якщо ці консультації будуть успішними, то дуже багато факторів непевності ми зможемо виключити. Це, наприклад, питання тих 40 шкіл, які зараз працюють у поселеннях, де населення становить менше за 50 тисяч, і що буде з кількістю годин угорської мови», – сказав міністр.
За словами Сійярто, він отримав обіцянку від української сторони, що питання буде «конструктивно розв’язано». Крім того, за його словами, Київ надав певні гарантії і щодо закону про національні меншини.
Your browser doesn’t support HTML5
Сійярто анонсував створення робочої групи щодо наслідків закону про освіту для угорської меншини
«Пан міністр (Кулеба – ред.) мене запевнив, що закон про національні меншини буде узгоджений і будуть проводитися консультації з угорською меншиною», – додав він.
Кулеба, своєю чергою, висловив переконання, що законодавство про національні меншини повинно бути інклюзивним.
«Тому, коли йдеться, наприклад, про розробку закону про нацменшини, безумовно, процес розробки цього закону має бути інклюзивним і включати залучення представників національних меншин, у тому числі угорської», – сказав голова українського МЗС.
Читайте також: «Немає жодних підстав вважати, що українські угорці схильні до сепаратизму» – Кулеба
На думку Сійярто, законодавство про мову і освіту варто розглядати в комплексі.
«Я вважаю, що розглядати потрібно разом як закон про мову, так і закон про освіту. І ми отримали інформацію, що угорська мова вже не належить до регіональних. Також ми отримали інформацію про нові положення закону про мову. Я попросив пана міністра, що, коли вони будуть вести перемови з нацменшнами, вони вели консультації по суті», – розповів він.
Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу до освіти.
Відносини України і Угорщини
Офіційні відносини Києва й Будапешта періодично загострюються з різних приводів. Так, у 2017 році Угорщина протестувала проти ухвалення українською владою Закону про освіту, який передбачає розширення вивчення української мови в українських державних школах, зокрема в тих, де навчання частково здійснюється мовами меншин.
Угорське МЗС звинувачувало Україну в утиску меншин. Київ, зі свого боку, заявляв, що закон захищає права дітей із меншин на знання державної мови і відтак – отримання подальшої освіти й роботи в Україні.
У вересні 2018 року в соцмережах та ЗМІ з’явилося відео видачі угорських паспортів в одному з консульств Угорщини в Україні українським громадянам. Це призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стало вислання Києвом угорського консула з Берегова та українського дипломата з Будапешта.
У жовтні того ж року очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони й надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто
Угорщина, яка є членом НАТО, намагається апелювати до союзників по Північноатлантичному альянсу, звинувачуючи Україну в утисках прав меншин.
Водночас прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вказував на те, що його країна підтримала Угоду про асоціацію України з Європейським союзом і активно виступала за безвізовий режим для України. Також поранені українські військові отримували медичну допомогу в Угорщині.
Новий скандал розгорівся восени 2020 року, коли в день місцевих виборів в Україні 25 жовтня міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію – Партію угорців України.
Міністерство закордонних справ України розцінило заяву міністра Сійярто як «пряме втручання у внутрішні справи».
Україна заборонила в’їзд двом високопосадовцям з Угорщини за агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив тоді, що Київ також ініціював заборону на в’їзд декільком угорцям, які втручалися у внутрішні справи України під час передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це рішення «абсурдним».
Згодом Кулеба розповів, що повідомив про дії угорських посадовців представників Євросоюзу і НАТО, але висловив готовність продовжувати діалог із Будапештом.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
Втім, вже незабаром сталася чергова криза. 30 листопада на сторінці «Закарпаття-ТОП» у фейсбуці опублікували відео, на якому, як стверджується, новообрані депутати Сюртівської ОТГ у Закарпатській області співали гімн Угорщини. 1 грудня Служба безпеки України заявила, що перевіряє інформацію про виконання гімну Угорщини депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті.
Тоді ж, 30 листопада, СБУ повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві зазначили, що «перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».
Петер Сіярто розкритикував ці обшуки. А фракція «КМКС» – Партія угорців України у повному складі залишила засідання першої сесії новообраної Закарпатської обласної ради на знак протесту проти дій СБУ.
Натомість міністр Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень СБУ та не спрямовані проти угорської національної меншини. Пізніше Міністерство внутрішніх справ повідомило про кримінальні провадження через погрози представникам угорської меншини. До відеозвернень із такими погрозами, за твердженням МВС, причетні іноземні громадяни.
Читайте також: Конфлікт України – Угорщини: пастка Орбана чи невдячність Києва?