Угорщина планує продовжувати програму реабілітації дітей, які постраждали внаслідок російської агресії на Донбасі, та українських військових, заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто на спільній пресконференції з українським колегою Дмитром Кулебою в Києві 27 січня.
«Хочу сказати, ми будемо продовжувати надавати гуманітарну підтрмику Україні. До цього часу 2300 українських дітей відпочивали в Угорщині – це діти, які походять зі східних територій України. І, якщо ситуація з епідемією дозволить, цього літа будемо продовжувати цю програму», – сказав міністр під час виступу.
Your browser doesn’t support HTML5
Сійярто про лікування українських військових
Згодом на питання угорської журналістки про реабілітацію українських війскових Сійярто уточнив, що Угорщина готова приймати і їх після того, як пандемія коронавірусу піде на спад.
«До цього часу ми надали лікування 42 військовим з України, які постраждали в результаті війни на сході. Звичайно, ми готові продовжувати цю програму. Ми сподіваємося, що наші медичні можливості – але це залежить від ситуації з епідемією – дозволять продовжувати і цю програму. Моя відповідь: так, але після епідемії», – заявив він.
Читайте також: «Закарпаття має стати історією успіху»: Угорщина готова надати 50 млн євро кредиту на закарпатські дороги
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
Відносини України і Угорщини
Офіційні відносини Києва й Будапешта періодично загострюються з різних приводів. Так, у 2017 році Угорщина протестувала проти ухвалення українською владою Закону про освіту, який передбачає розширення вивчення української мови в українських державних школах, зокрема в тих, де навчання частково здійснюється мовами меншин.
Угорське МЗС звинувачувало Україну в утиску меншин. Київ, зі свого боку, заявляв, що закон захищає права дітей із меншин на знання державної мови і відтак – отримання подальшої освіти й роботи в Україні.
У вересні 2018 року в соцмережах та ЗМІ з’явилося відео видачі угорських паспортів в одному з консульств Угорщини в Україні українським громадянам. Це призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині. Кульмінацією дипломатичного конфлікту стало вислання Києвом угорського консула з Берегова та українського дипломата з Будапешта.
У жовтні того ж року очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони й надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто
Угорщина, яка є членом НАТО, намагається апелювати до союзників по Північноатлантичному альянсу, звинувачуючи Україну в утисках прав меншин.
Водночас прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вказував на те, що його країна підтримала Угоду про асоціацію України з Європейським союзом і активно виступала за безвізовий режим для України. Також поранені українські військові отримували медичну допомогу в Угорщині.
Новий скандал розгорівся восени 2020 року, коли в день місцевих виборів в Україні 25 жовтня міністр закордонних справ Петер Сійярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію – Партію угорців України.
Міністерство закордонних справ України розцінило заяву міністра Сійярто як «пряме втручання у внутрішні справи».
Україна заборонила в’їзд двом високопосадовцям з Угорщини за агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив тоді, що Київ також ініціював заборону на в’їзд декільком угорцям, які втручалися у внутрішні справи України під час передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це рішення «абсурдним».
Згодом Кулеба розповів, що повідомив про дії угорських посадовців представників Євросоюзу і НАТО, але висловив готовність продовжувати діалог із Будапештом.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
Втім, вже незабаром сталася чергова криза. 30 листопада на сторінці «Закарпаття-ТОП» у фейсбуці опублікували відео, на якому, як стверджується, новообрані депутати Сюртівської ОТГ у Закарпатській області співали гімн Угорщини. 1 грудня Служба безпеки України заявила, що перевіряє інформацію про виконання гімну Угорщини депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті.
Тоді ж, 30 листопада, СБУ повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві зазначили, що «перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».
Петер Сіярто розкритикував ці обшуки. А фракція «КМКС» – Партія угорців України у повному складі залишила засідання першої сесії новообраної Закарпатської обласної ради на знак протесту проти дій СБУ.
Натомість міністр Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень СБУ та не спрямовані проти угорської національної меншини. Пізніше Міністерство внутрішніх справ повідомило про кримінальні провадження через погрози представникам угорської меншини. До відеозвернень із такими погрозами, за твердженням МВС, причетні іноземні громадяни.
Читайте також: Конфлікт України – Угорщини: пастка Орбана чи невдячність Києва?