Президент Росії Володимир Путін зустрівся в четвер з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні, оскільки він прагне отримати більшої підтримки з боку Китаю для його військових дій в Україні та його ізольованої економіки.
Це перша поїздка Путіна за кордон після його переобрання в березні та друга за понад шість місяців до Китаю.
Сі Цзіньпін зустрів Путіна на грандіозній церемонії привітання біля Народної зали в центрі Пекіна, показали кадри державного мовника CCTV.
Лідер Китаю та президент Росії потиснули один одному руки на церемонії привітання після прибуття Путіна до Пекіна на світанку.
Національні гімни обох країн лунали під час зустрічі двох лідерів, розпочавши дводенний візит Путіна.
Сі Цзіньпін, який минулого тижня повернувся з турне трьома країнами Європи, відкинув критику Заходу щодо зв’язків його країни з Москвою, користуючись імпортом дешевих російських енергоресурсів.
Читайте також: Перед візитом Путіна до Китаю Держдеп США радить Пекіну перестати підтримувати РФ
Напередодні візиту Путін в інтерв’ю китайським ЗМІ використав китайське формулювання «українська криза», говорячи про повномасштабну війну, яку його країна веде проти України.
Путін позитивно оцінив пропозиції Китаю щодо «врегулювання української кризи». За словами Путіна, цей план міг би бути покладений «в основу політико-дипломатичного процесу, який брав би до уваги стурбованість Росії в галузі безпеки, сприяв встановленню довгострокового і сталого миру».
Китай, який найчастіше використовує на позначення війни РФ проти України означення «українська криза», неодноразово заявляв про свою нейтральну позицію щодо війни в Україні – на відміну від США, ЄС та інших західних країн, які прямо звинувачують Москву у веденні агресивної війни і запровадили проти Росії численні санкції, а також допомагають Києву зброєю та навчанням військовослужбовців.
Хоча Китай заявляє, що є нейтральною стороною, його критикують за відмову засудити Москву за її повномасштабне вторгнення в Україну. За останні роки Китай і Росія розширили економічне співробітництво і дипломатичні контакти, а після повномасштабного вторгнення в Україну їхнє стратегічне партнерство лише посилилося.
Пекін раніше висунув свій «мирний план» із 12 пунктів із закликом до деескалації й остаточного припинення вогню в Україні. Захід скептично ставиться до пропозицій Китаю щодо політичного врегулювання в Україні. Цей план був значною мірою відхилений Заходом через відмову Китаю засудити Росію за вторгнення до свого суверенного сусіда і через те, що він повторює російські тези, зокрема звинувачення на адресу Заходу в неспровокованому вторгненні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Путін у Китаї: з якою метою поїхав і що говоритиме про Україну