Активісти «Легалайф Україна», Amnesty international, асоціації УМДПЛ та кількох інших організацій пікетували Міністерство внутрішніх справ, вимагаючи припинити порушення прав секс-працівників з боку силових структур. Як передає кореспондент Радіо Свобода, для цього вони передали правоохоронцям спеціально розроблену пам’ятку, а також розробили іншу – про те, як спілкуватися з поліцією секс-правцівникам.
За словами голови організації «Легалайф Україна» Наталії Ісаєвої, через те, що в українському законодавстві досі залишається адміністративна відповідальність за заняття проституцією, поліція часто ігнорує скарги і заяви про правопорушення з бок секс-працівниць та працівників.
«Вже за замовчуванням нас вважають злочинцями. І коли є примус, коли є шантаж з боку бандитів, що мало би підпадати під статтю «торгівля людьми», то ці повідомлення від секс-працівниць ігнорується також», – зазначила вона у коментарі Радіо Свобода.
Акція у Києві відбувалася напередодні Міжнародного дня прав секс-працівників, який відзначають 3 березня. Органазатори також анонсували такі ж заходи в інших українських містах найближчими днями.
Читайте також: Як врегулювати секс-роботу, не порушуючи права людини?
Паралельно під МВС відбувалися ще два окремих пікета, організованих феміністичними ініціативами FemUA Nordic Model та «Резистанта». Учасниці обидвох акцій виступали проти легалізації секс-роботи та за впроваження так званої «шведської моделі», яка передбачає кримінальну за купівлю секс-послуг.
«Проституція – це не робота, а спосію експлуатації жінок. Тобто потрібно декриміналізувати жінок, які залучені у цю справу, і дуже часто – не з власної волі. Але не треба декриміналізовувати сутенерів, трафікерів, тобто тих, хто їх експлуатує та отримує з цього зиск», – заявила активістка групи «Резистанта» Ольга Твердохліб, також присутня під МВС.
Дискусія щодо того, як саме можна законодавчо регулювати таку діяльність, триває вже багато років. У світі діє багато різних моделей: від повної заборони – до цілковитої легалізації або, наприклад, криміналізації купівлі сексу, як у деяких скандинавських країнах, коли карають не повію, а клієнта. До кожної із них є критичні зауваження з боку правозахисників.
Восени 2015 у Верховній Раді був зареєстрований законопроект щодо врегулювання діяльності секс-бізнесу, але його відкликали.