Інформація про те, що Селидове на Донеччині начебто перебуває у напівоточенні російської армії, не відповідає дійсності. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів кореспондент Мар’ян Кушнір, який перебуває на Покровському напрямку. Він додав, що «днями планує поїхати з військовими в район Селидового».
«Чи Селидове у напівоточенні? Я б так не сказав. Для мене це дуже дивна інформація, оскільки можливо завтра-післязавтра я планую у ці напрямки їхати, працювати з військовими, які готові там показати все, що відбувається. Тобто це означає, що вони готові повезти ще плюс одну людину, а це означає, що там більш безпечно. Тобто говорити про якесь напівоточення – вкрай складно. Навіть по DeepState... Що таке напівоточення? Це коли залишається один шлях в’їзду-виїзду. Але їх там – не один шлях. Тому це дуже гучно сказано про напівоточення», – зазначив Кушнір.
Водночас, розповідає кореспондент Радіо Свобода, «шляхи сполучення як до Селидового, так і до Покровська, перебувають під вогнем FPV-дронів російської армії».
«Під’їзди до Селидового контролюються FPV-дронами, але знову ж таки, Покровськ теж частково контролюється FPV-дронами, тому що дрони мають можливість залітати дуже глибоко в лінію боєзіткнення», – наголосив він.
Раніше російські ЗМІ повідомляли, що нібито «армія РФ перерізала автодорогу Селидове-Курахове, а також про нібито взяття угруповання ЗСУ у кліщі у Селидовому». За словами Віталія Міловідова, пресофіцера 15-ї бригади оперативного призначення НГУ «Кара-Даг», «російські сили намагаються створити умови для напівоточення Селидового».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Військові РФ у день народження Путіна пообіцяли йому «повну перемогу над нацистським режимом» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Російські війська сформували кліщі для Селидового: як діятимуть далі?Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.