У Вищій раді правосуддя заявляють, що її члени «незалежні від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання». Водночас у ВРП так і не відповіли на конкретні питання щодо можливого конфлікту інтересів у них у справі судді Окружного адмінсуду Павла Вовка. Раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) з’ясували, що троє членів ВРП не взяли самовідвід у справі судді Вовка, якого підозрюють у втручанні в роботу судових органів – попри можливий конфлікт інтересів.
«Член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску чи втручання (частина 4-та статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»)», – йдеться у відповіді ВРП на запит «Схем», яка надійшла в редакцію 6 липня.
На конкретні питання журналістів, адресовані безпосередньо до членів Вищої ради правосуддя, в установі не відреагували.
20 серпня 2019 року Вища рада правосуддя не підтримала клопотання Генеральної прокуратури про тимчасове відсторонення судді Окружного адмінсуду Павла Вовка від здійснення правосуддя – «у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності».
За даними НАБУ і Генпрокуратури, Вовк та інші судді Окружного адмінсуду фігурували у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Національне антикорупційне бюро оприлюднило записи розмов ймовірно суддів Окружного адмінсуду, зокрема, його голови – Павла Вовка.
Як з’ясували «Схеми», в той день, коли ВРП ухвалювала рішення щодо судді Вовка, ще троє членів ВРП не оголосили самовідвід, хоча в них – можливий конфлікт інтересів.
Так, доповідач у справі Вовка, тодішній голова ВРП Володимир Говоруха, раніше отримував позитивне судове рішення у приватній справі від суддівської колегії, членом якої був Павло Вовк. Відповідно до цього рішення, Говорусі в 2011 році мали виплатити майже 268 тисяч гривень як «недоотриману заробітну плату», а ще близько 241 тисячі – як «недоотримане довічне грошове утримання».
Вовк також раніше ухвалив позитивне рішення у приватній справі ще одного члена ВРП, який розглядав питання щодо відсторонення його від правосуддя – Віктора Шапрана. У 2012 році суддя Вовк задовольнив прохання тодішнього судді Київського апеляційного господарського суду Шапрана не платити з його зарплати податки державі в розмірі 14 тисяч гривень. Ці гроші мали бути зараховані судді Шапрану як його дохід.
Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк
Імовірний конфлікт був і в Андрія Овсієнка, який теж розглядав справу щодо відсторонення Вовка від здійснення правосуддя у серпні 2019 року і який нині очолює ВРП. Його дружина – Оксана Овсієнко, як кандидатка у судді, за кілька місяців до цього розгляду проходила стажування в Окружному адмінсуді. А Павло Вовк, як голова суду, і мав призначити для дружини члена ВРП «коуча-наставника» в суді.
Крім Вовка, 20 серпня 2019 року ВРП відмовилась відсторонити від правосуддя ще одного суддю Окружного адмінсуду, який також фігурує на так званих «плівках Вовка» і якого також підозрюють у втручанні у роботу судових органів – Ігоря Погрібніченка.
Як з’ясували «Схеми», на тому засіданні був присутній також член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук, у справі якого раніше суддею виступав згаданий Погрібніченко.
Цей суддя розглядав питання правомірності призначення Віктора Грищука членом Вищої ради правосуддя. Спочатку суддя Погрібніченко залишив заяву без руху, бо знайшов у ній недоліки, а згодом і взагалі повернув її позивачу.
«Про це прямо говорить закон «Про судоустрій і статус суддів», що член ВРП не має і не може розглядати питань, якщо цей суддя розглядав чи розглядає справи щодо члена ВРП – тут очевидний конфлікт інтересів», – вважає експертка ГО «Центр протидії корупції» Галина Чижик.
Окремо журналісти відправили запит до НАЗК із питаннями щодо можливого конфлікту інтересів у членів ВРП.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: На ліквідацію трьох спеціалізованих судів держава витратила майже 160 млн гривень, але вони і досі існують – «Схеми»
У липні 2019-го представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси – «у межах розслідування можливого вчинення кримінальних правопорушень головою та окремими суддями Окружного адмінсуду Києва».
Четверо суддів, у тому числі Вовк та Погрібніченко, отримали підозри. Нині досудове розслідування завершене, сторони знайомляться з матеріалами справи, яка невдовзі має бути передана до суду.
У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском. Сам Павло Вовк заявляв, що вважає оприлюднені детективами записи «компіляцією і монтажем».
21 січня Павла Вовка повторно обрали головою Окружного адмінсуду Києва.
Раніше «Схеми» повідомляли, що співробітники Вищої ради правосуддя перешкоджали роботі знімальної групи, посилаючись, у тому числі, на «порушення порядку доступу до службових приміщень», прописаного ВРП. Водночас медіаюристи назвали це «перешкоджанням законній роботі журналістів» – оскільки журналісти мають право «безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень».