Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова у липні 2020-го року відмовилась на прохання детективів НАБУ відкрити кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Павла Халімона через ймовірне вимагання ним неправомірної вигоди, попри аудіозаписи, які можуть про це свідчити. Журналісти програми «Схеми» отримали ці записи, співставили з подіями того часу, та публікують їх у розслідуванні «Берегиня недоторканних?».
В день публікації в Офісі генпрокурора повідомили журналістам, що у липні не вбачали підстави для відкриття провадження, але днями за результатами «особистого прийому одного з народних депутатів» порушили справу. Юристи вважають, що тепер це не має сенсу, адже через зволікання з відкриттям справи шанси задокументувати ймовірні докази я вже втрачено. Сам депутат Павло Халімон заперечує, що порушував закон.
21 липня експарламентар та аграрний бізнесмен Олег Дмитренко звернувся до НАБУ із заявою щодо можливого вчинення злочину народним депутатом від «Слуги народу» Павлом Халімоном. Він повідомив, що здійснював на диктофон аудіозапис зустрічей та телефонних розмов із депутатом та його довіреною особою – іншим підприємцем Сергієм Селютіним, які свідчать про те, що ці двоє осіб пропонували йому вирішення проблем з правоохоронцями та сприятливі умови для ведення аграрного бізнесу у Чернігівській області – в обмін на грошову винагороду у 40 мільйонів гривень.
«Схеми» отримали від заявника ці плівки у своє розпорядження. Зустрічі та телефонні дзвінки відбувались протягом липня. Під час розмов використовувалась, ймовірно, завуальована термінологія – «титульний лист», «ксерокопія», «пакет документів», «10 відсотків від документів». Павло Халімон у коментарі журналістам підтвердив факт цих зустрічей та дзвінків, але заперечив, що вимагав хабар, стверджуючи, що грошову винагороду йому пропонував сам заявник.
Детективи НАБУ вивчили записи, надані заявником Дмитренком і 22 липня звернулись до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової з проханням розпочати кримінальне провадження, в рамках якого збирались зафіксувати ймовірний злочин депутата у офіційний процесуальний спосіб.
Утім, наступного дня детективи отримали відмову. У відповіді за підписом Венедіктової йшлося про те, що «на теперішній час відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР».
Як розповів журналістам Дмитренко, з того часу заступник голови фракції Халімон та посередник Селютін перестали виходити із ним на зв’язок.
Журналісти «Схем» проаналізували записи, опитали учасників цих зустрічей та проаналізували події, які при цьому відбувались.
Одна із зустрічей, на якій, зі слів Дмитренка, були присутні Павло Халімон та його однопартієць Андрій Мотовиловець, відбулась 15 липня в Офісі президента. Судячи із записів, тоді мова про гроші не йшла, водночас, чоловік з голосом, схожим на голос Халімона говорив: «...щоб нам з вами не псувати стосунки, оскільки ми живемо з вами в одному регіоні, і наші діти ходять разом в школу і таке».
Пізніше у коментарі журналістам і Халімон, і Мотовиловець підтвердили, що така зустріч була. Під час якої, за словами нардепів, вони, навпаки, обговорювали доведення до банкрутства держпідприємства «Івківці» на Чернігівщині, з яким за контрактами веде бізнес ексдепутат Олег Дмитренко: фірма його родини – сільськогосподарське товариство «Батьківщина» – платить за гектари землі і за це збирає врожай зернових культур.
Після зустрічі в ОП Дмитренко продовжив записи свого спілкування з народним депутатом – під час якого, за словами аграрного бізнесмена, він намагався «підігравати» співрозмовникам, щоб отримати якомога більше задокументованих підтверджень їхніх намірів.
Інша зустріч, зі слів заявника, відбулась 19 липня у ресторані «Петровський бровар» на Обухівський трасі, де звучали розмови про розподіл врожаю «50 на 50», а також «30+10».
Також чоловік з голосом, схожим на голос Халімона, сказав: «Він говорив за цю ситуацію, яка на сьогоднішній день, на підставі якій відсторонений директор, на підставі якій проводиться перевірка, – це все ми закриваємо».
«Халімон розповідав мені, «ти даєш 40 мільйонів: 30 +10, 30 зараз і 10 потім, після збирання кукурудзи. 50/50, якщо хочете далі працювати». Вони ставлять свого директора, і ми будемо йому підзвітні, говорити й носити», – пояснив журналістам фрагмент спілкування Дмитренко.
У липні, як проаналізували «Схеми», у державного підприємства «Івківці» відбулись кадрові зміни: попередню в.о. керівника – Анну Кравченко – усунули від виконання обов’язків. Національна поліція Чернігівської області під процесуальним керівництвом місцевої прокуратури запідозрила її у підписанні невигідних контрактів ДП з «Батьківщиною», що, на думку слідства, призвело до розтрати бюджетних коштів.
В рамках кримінального провадження був накладений арешт на врожай, який мала б отримати фірма «Батьківщина» родини ексдепутата Дмитренка за контрактом з ДП.
Новопризначене керівництво державного підприємства – пов’язане з самим депутатом від «Слуги народу», зазначають журналісти.
На момент, коли Павло Халімон до депутатства володів компанією з оптової торгівлі газоподібним паливом «Прометей-Газ», нею керувала Інна Лещенко, яку у липні цього року призначили в.о. керівника ДП «Івківці». Крім того, у 2018-му році «Прометей-Газ» напряму постачав нафтопродукти до Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва, що підпорядковується Національній академії аграрних наук України. Тоді станцією керував Олег Піщенко, який нині керує держпідприємством «Івківці».
Як свідчать аудіозаписи, під час розмови у ресторані, ймовірно, довірена особа заступника голови фракції «Слуга народу» Сергій Селютін звернувся до Дмитренка: «Ну ото як швидко ви зробите, так і відкриєм вам (нерозбірливо)... роботу».
Як з’ясували «Схеми», Селютін у серпні 2020 року подавав декларацію як кандидат на заміщення вакантної посади очільника ДП «Івківці».
Пізніше Халімон, прослухавши запис, також підтвердив журналістам факт цієї зустрічі, але заявив, що він не вимагав хабара, а навпаки – Олег Дмитренко його пропонував.
«Не було такого (про вимагання хабара «30+10» – ред.). Таке було, але пропонував він, – заявив нардеп. – Це підприємство знаходиться на моєму окрузі, до мене звернулись люди, я допоміг як народний депутат, зробив якийсь адміністративний супровід».
Заступник голови президентської фракції також підтвердив, що приходив на зустріч у супроводі Селютіна: «Так, була (така зустріч – ред.). Ті ж самі питання обговорювалися, мені просто був необхідний свідок, я попросив Селютіна, щоб він поїхав зі мною, щоб… якщо ми будемо порушувати кримінальну справу, щоб він підтвердив цю інформацію, що Дмитренко пропонував хабара».
20 липня, за словами Дмитренка, йому телефонував Селютін і вимагав перший транш коштів, використовуючи завуальовану термінологію.
«Дайте один титульний лист, і я вам за це все відповідаю. Один просто титульний лист, ксерокопію, начало, і всьо, і питання знімається з сьогоднішнього дня», – лунало на записах.
Судячи із плівок, наступного дня засновнику товариства «Батьківщина» двічі телефонував чоловік, чий голос схожий на голос Павла Халімона. На тлі навіть можна почути голос, схожий на голос спікера Дмитра Разумкова, та звук голосування системи «Рада», підкреслюють журналісти.
«Вивчення зазначених аудіозаписів підтвердило вказані у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини вимагання неправомірної вигоди у сумі 40 000 000 гривень народним депутатом України, – йдеться в офіційній відповіді Антикорупційного бюро. – Детективи НАБУ вжили усі можливі заходи для початку досудового розслідування за заявою Дмитренка О.М., однак, відмова Генерального прокурора вінести відомості за цим фактом до ЄРДР унеможливила здобуття у законний спосіб докази протиправної діяльності народного депутата України».
Народний депутат Андрій Мотовиловець підтвердив, що був учасником зустрічі на Банковій – разом зі своїм соратником по партії Павлом Халімоном та Олегом Дмитренком. Метою зустрічі, за його словами, було «пояснити колишньому народному депутату, що підприємство буде працювати».
«Жодного, жодного пропонування вимагання, ніяких сум не обговорювалося, в моїй присутності, присутності Дмитренка і Халімона», – підкреслив Мотовиловець.
«Схеми» запропонували також Халімону прослухати записи, де, в тому числі, йшлося про «титульний лист», «ксерокопію» та телефонну розмову з Дмитренком, вочевидь, у стінах Верховної Ради. Він підтвердив, що така розмова була: «Я не пам'ятаю реально, про що була ця розмова, і про що Дмитренко мені дзвонив. Про збір врожаю розмовляє, чи про що... Ну це було в той час, коли прибирали врожай. Але це було два місяці назад, я реально не пам'ятаю. Але точно не про хабарі. Точно».
Сергій Селютін на дзвінки та повідомлення «Схем» не відповів.
На уточнення, чи спілкувався Халімон з Венедіктовою, нардеп відповів, що ні і додав: «Більше того, я до неї звертався. Але не можу розголошувати».
18 вересня Дмитренко звернувся до Антикорупційного суду – з вимогою зобов’язати генеральну прокурорку внести відомості в ЄРДР. За два дні до публікації розслідування суд ухвалив відповідне рішення.
«Схеми» відправили письмовий запит до Ірини Венедіктової із запитаннями – якими мотивами вона керувалась, коли відмовила детективам у відкритті кримінального провадження та чи спілкувалась з депутатом Халімоном на цю тему.
На письмовий запит в Офісі генпрокурора відповіли в день публікації. Там підтвердили, що «на той момент» (тобто у липні – ред.) підстав для відкриття провадження не було. У генпрокуратурі розповіли, що у вересні на особистий прийом до Венедіктової прийшов один із народних депутатів, і за результатами прийому 24 вересня таки було розпочате досудове розслідування, яке доручили проводити НАБУ. Там «Схемам» відповіли, що відомості про це відсутні, інформація про відповідне провадження не надходила.
Також у відповіді ОГПУ зазначається, що Ірина Венедіктова не спілкувалась з депутатом Халімоном «щодо ініціювання НАБУ розпочати кримінальне провадження».
«Генеральний прокурор вирішила внести ці відомості два місяці потому, коли зафіксувати в момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо, – зауважує виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. – Тепер вже сам народний депутат повідомлений про спробу НАБУ відкрити щодо нього кримінальну справу. Тому зараз у відкритті генеральним прокурором кримінального провадження немає сенсу, зважаючи на те, що всі розумні процесуальні дії детективів Бюро зафіксувати вимагання депутатом хабара очевидно не матимуть в собі результату, бо їх мало сенс робити в момент вчинення злочину».
«Запорукою розслідування справи про хабарництво є затримання злочинця «на гарячому», а також здобуття важливих доказів, що певна особа вимагає хабар. Наразі момент втрачено, ймовірність щось встановити в цій справі дорівнює нулю. Подальше розслідування, скоріш за все, не матиме результату, а буде лише втратою часу для детективів та прокурорів», – додає юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.