«Схеми» показали, як друг президента Кононенко заробляв на аферах в енергетиці

Перший заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі

Перший заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко разом з бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими викопосадовими особами ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі. Про це йдеться у фільмі-розслідуванні «П. дав добро» програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

​Журналісти оприлюднили аудіозаписи телефонних розмов, у яких нині розшукуваний екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» Дмитро Крючков спілкується із другом та бізнес-партнером Петра Порошенка Ігорем Кононенком, бізнесменами братами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також народним депутатом від «Народного фронту» Ігорем Котвіцьким та іншими посадовими особами.

Журналісти оприлюднили аудіозаписи телефонних розмов, на яких нині розшукуваний Крючков спілкується із соратником Порошенка Кононенком і братами Суркісами

Ці записи були верифіковані за допомогою західної експертизи, проведеної на прохання журналістів «Схем» спеціалістами Національного центру медіа-експертиз Університету Колорадо в Денвері, який співпрацює з урядом США.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року. Під час спілкування фігуранти обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

Зокрема, розмова Дмитра Крючкова з народним депутатом Ігорем Котвіцьким, наведена у розслідуванні, свідчить, що президент Петро Порошенко був обізнаний із ситуацією з розкраданням коштів і «дав добро».

​«У п’ятницю ввечері були у П. Дав добро. Особисто», – повідомляє Крючков Котвіцькому і додає: «І контактна особа буде Ігор Кононенко».

В іншій розмові Дмитро Крючков повідомляє Григорію Суркісу, що поїде до «Ігоря Віталійовича» зі звітом «за минулий місяць», і відвезе «те, що йому належне».

«Йому 430. 430 там з хвостиком», – звітує він.

Журналісти також оприлюднили аудіозаписи розмов Дмитра Крючкова із самим Ігорем Кононенком. Соратник президента Ігор Кононенко просить у Дмитра звіти щодо його діяльності,дає вказівки та настанови і просить відзвітуватись перед Дмитром Вовком – на той час головою Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ), колишнім менеджером корпорації «Рошен» Петра Порошенка.

«Заїдь в НКРЕ до Вовка, покажи всі ці документи», – каже Кононенко Крючкову.

​Схема працювала завдяки злагодженій роботі або мовчазній згоді бізнесменів, депутатів, голів обласних адміністрацій, Фонду держмайна України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Основна схема заробітку полягала в тому, що кілька напівдержавних обленерго погодилися, щоб великі місцеві промислові підприємства платили за вже поставлену електроенергію не їм напряму, а приватній компанії «ХК «Енергомережа», головою правління якої був бізнесмен Дмитро Крючков. Ця фірма, в свою чергу, потім обіцяла віддати гроші постачальнику – обленерго. На тристоронні договори пішли такі великі заводи, як «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь», та «Запорізький завод феросплавів». Однак обленерго гроші від фірми Крючкова потім так і не отримували.

Схема, яка принесла щонайменше півмільярда гривень збитків напівдержавному «Запоріжжяобленерго»

​Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) проводить досудове розслідування кримінальних правопорушень, з яких вбачається, що Дмитро Крючков та інші особи заподіяли збитків державним обленерго на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень.

«Про тіньовий вплив Кононенка на рішення в цій галузі протягом останніх років говорили багато – але докази були лише опосередковані, адже бракувало прямих підтверджень його власної корупційної вигоди з афер і схем в енергетиці.Завдяки отриманим телефонним розмовам вдалося розкрити одну з найбільших афер в енергетиці часів президентства Порошенка, а також встановити ту роль, яку відіграв у ній Ігор Кононенко», – йдеться в матеріалі.

«Схеми» звернулись до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них вирішила відмовчатись, частина спростувала свої зв’язки із Дмитром Крючковим. Зокрема, президент Петро Порошенко та брати Суркіси не відповіли на запит «Схем».

Журналісти також декілька разів приїжджали у офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним список запитань. Перед ефіром він надіслав в редакцію лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування.

Сам Дмитро Крючков наразі перебуває у в’язниці у Німеччині, чекаючи екстрадиції до України за запитом НАБУ. На запит редакції він передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Домовленості були з ними як щодо «Енергомережі», так і Харків-, Миколаїв-, Запоріжжя-, Черкаси-, Хмельницькобленерго, Центренерго, ОПЗ, Одеської, Миколаївської та інших ТЕЦ і компаній, – зазначено у листі. – Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей».

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. З 2006-го півтора року був у фракції Блоку Юлії Тимошенко. Працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У рік Революції Гідності – 2014-му – став керівником приватної компанії «ХК «Енергомережа». Саме ця компанія вже за рік взяла під контроль роботу кількох обленерго, контрольний пакет акцій яких належить державі.