Низка депутатів, які відвідали захід Віктора Пінчука в Давосі на запрошення фонду олігарха, раніше голосували «за» або реєстрували законопроєкти, які йдуть на користь його компаніям. Про це йдеться у розслідуванні програми програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Давоський клуб олігарха».
«Коли депутати отримують такі блага, як поїздка в Швейцарію коштом олігарха – і при цьому голосують в парламенті закони, які грають йому на руку, – чи не ставлять вони себе самі у ситуацію, в якій до них з’являтимуться додаткові запитання щодо можливого конфлікту інтересів? І чи не варто було б уникати таких ситуацій?» – мовиться у розслідуванні.
Журналісти проаналізували список депутатів, запрошених на Український сніданок у Швейцарію, організатором якого є фонд Віктора Пінчука, і виявили, що частина із них раніше голосувала за законопроєкти, вигідні, у тому числі, бізнесу олігарха. Так, за законопроєкт про встановлення мита на експорт брухту у 2019-му проголосували «за» депутатки від «Батьківщини» Альона Шкрум та Олена Кондратюк, а також Марія Іонова з фракції «Європейська солідарність».
«Приклад з металобрухтом є дуже показовим, – пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Тому що у Пінчука є відносно новопобудований завод перед кризою 2008 року, для якого потрібен металобрухт за бізнес-моделлю, відповідно, і за попереднього уряду, і за цього уряду, Пінчук активно лобіює максимальне обмеження на вивезення металобрухту з України, щоб, власне, він мав цей дешевий ресурс».
У грудні 2019 року, уже за нового парламенту, був зареєстрований законопроєкт про детінізацію брухту. Його ініціаторами, серед інших, стали і депутати, які вже через місяць відвідали Український сніданок в Давосі, організований фондом Пінчука.
Це колишній менеджер компанії Пінчука, нині депутат від «Слуги народу» Дмитро Кисилевський, подружжя – Дмитро Наталуха («Слуга народу») та Альона Шкрум («Батьківщина»), і Ярослав Железняк із «Голосу».
В самому законопроєкті, мовиться у розслідуванні, немає згадки про компанії Пінчука чи будь-які інші. Утім, користь від закону можуть отримати і компанії Віктора Пінчука.
Читайте також: Верещук: фінансування відрядження до Давоса з боку Пінчука не є корупцією
Наприклад, група «Інтерпайп» після набуття чинності закону могла б без посередників збирати брухт – для свого заводу.
«Складно не погоджуватися з тим, що є правдою, що всі виграють, в тому числі і «Інтерпайп», – вважає президент Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей.
Ярослав Железняк пояснив журналістам, чому він став співавтором законопроєкту: «Його текст, напевно, крапка в крапку з текстом, який розробляло Мінекономіки – зокрема, департамент з дерегуляції, в якому я працював, як радник ще міністра Айвараса Абромавичуса. Я пам’ятаю цей текст. Ми його вносили, якщо не помиляюсь, і у минулому скликанні, двічі – я брав участь, тому я став там одним із співавторів».
Кисилевський у коментарі підкреслив: «Цей законопроєкт розроблявся в 2016–2018 роках робочою групою в складі Мінекономіки, галузевих асоціацій металургів і заготівельників брухту. Він є компромісом і результатом узгодження позицій між цими трьома сторонами. Рада минулого скликання не змогла його розглянути. Я був учасником робочої групи і одним з розробників, тож після обрання депутатом став одним зі співавторів законопроєкту. Він відображає інтереси заготівельників брухту, споживачів брухту і держави».
Журналісти також звернулись за коментарем до депутатів Шкрум та Наталухи і чекають на відповідь.
Народна депутатка Євгенія Кравчук, яка теж була відряджена в Давос на захід Пінчука, разом із групою депутатів зареєструвала законопроєкт про медіа.
Водночас у листі Нацради з питань телебачення та радіомовлення йдеться про те, що Віктор Пінчук є у структурі власності тридцяти восьми медіакомпаній.
Інститут масової інформації, який проаналізував цей законопроєкт, вважає, що він може працювати, в тому числі, і в інтересах медіа олігархів, які головно і контролюють українські телеканали.
«Із законопроєкту про медіа фактично викинули згадки про журналістські стандарти – раніше була згадка про об’єктивність, про необхідність дотримуватися правдивості у матеріалах. І Нацрада, хоч і зрідка, на це реагувала, вона могла ці норми застосовувати на практиці, – розповіла виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. – Тепер згадка про ці норми взагалі зникла, і, відповідно, Нацрада навряд чи реагуватиме на такі порушення. І, на нашу думку, цим фактично підстелили соломку олігархам і покращили їхнє життя».
У коментарі «Схемам» Євгенія Кравчук заперечила, що цей законопроєкт може бути в інтересах олігархів: «Я заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, мій бекграунд – робота в медіа та з медіа, тому логічно, що я є одним із авторів законопроєкту про медіа… Не бачу жодного ухилу в бік олігархів чи взагалі в будь-чий бік. У нас доволі застаріле медійне законодавство, яке не відповідає викликам чи навіть юридичним визначенням XXI століття». І додала: «Принагідно зазначу, щоб уникнути спекуляцій: поїздку в Давос я оплатила самостійно».
Читайте також: Законопроєкт «Про медіа»: що треба знати
Раніше «Схеми» розповіли, як низка народних депутатів попросила оформити службове відрядження після того, як до них надійшло запрошення від Фонду Віктора Пінчука відвідати організований олігархом захід у Давосі.
Статус службового відрядження дає можливість обійти антикорупційне законодавство, бо в іншому разі проплачена депутатові подорож може вважатися подарунком, що тягне на адміністративну відповідальність та штраф.
Також повідомлялось, що голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія повернув гроші за поїздку в Давос на цей захід, бо він міг потрапити під дію антикорупційного законодавства.
У дні проведення щорічних зборів Всесвітнього економічного форуму фонд олігарха організовує традиційний захід – Український сніданок, партнерами якого, як зазначено на офіційному сайті, є Horizon Capital, Western NIS Enterprise Fund, а також фонд «Відродження», Hillmont Partners та «Київстар».
У фонді «Відродження» повідомили, що зробили внесок у фінансування Українського сніданку в Давосі, але не займалися оплатою подорожніх витрат учасників, зокрема – народних депутатів.
Всі інші організації у відповідь на запит «Схем» зазначили, що не оплачували безпосередньо поїздки депутатів у Давос.
Єдина організація, яка не відповіла, чи оплатила депутатам подорож в Швейцарію, – це Фонд Віктора Пінчука.
Нацагентство з питань протидії корупції вже розпочало перевірку щодо подорожі депутатів у Давос.