Управління Держпраці у Дніпропетровській області не проводило перевірку одного із приміщень цеху Дніпровського коксохімічного заводу, у якому пізніше стався вибух, внаслідок чого постраждали п'ятеро співробітників. Про це йдеться у спільному розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), громадської організації «Центр протидії корупції» та видання «Українська правда» – «Україна-США: подвійні правила олігарха Ахметова».
На початку листопада 2018 року інспектори управління Держпраці у Дніпропетровській області провели на Дніпровському коксохімі планову перевірку, в ході якої виявили 105 пунктів порушень й вимагали усунути їх, а також – негайно зупинити експлуатацію 34 одиниці обладнання. Завод одразу видав наказ про усунення цих порушень.
Але майже через три місяці після перевірки, як виявили журналісти, в одному із приміщень смолопереробного цеху підприємства вибухнуло обладнання – це сталось 29 січня 2019 року, в результаті чого постраждали п’ятеро осіб. У важкому стані з опіками їх доправили до лікарні.
Наслідки вибуху на Дніпровському коксохімі
У відповідь на запит у Держпраці повідомили, що приміщення, у якому трапилася аварія, інспектори не перевіряли, оскільки на той момент обладнання там «було вимкнене», про що завод надав інспекторам відповідне розпорядження.
«На момент приходу Держпраці, якщо цех не працював, був документ, або наказ зупинення обладнання, або ще щось, – пояснив у коментарі «Схемам» керівник Департаменту нагляду в промисловості і на об'єктах підвищеної небезпеки Держслужби з питань праці Йосип Радецький. – Тобто, внутрішній документ обов’язково був… Держпраці дивилося, значить, об’єкти, які працювали».
«Виходить, комісія 10 днів перевіряла цехи, які завод добровільно показав – і пішла. А коли двері за комісією зачинилися, завод знову запустив так зване «законсервоване обладнання» смолопереробного цеху, яке вибухне через три місяці», – йдеться у розслідуванні.
Після вибуху Національна поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві» й почала з’ясовувати причини аварії та шукати винних.
Адвокат Олександр Чумак, який юридично супроводжував схожі справи, вважає: під час планової перевірки представники Держпраці зобов’язані перевіряти повністю весь об’єкт підвищеної небезпеки.
«При проведенні перевірок, Держпраці в особі інспекторів, мають перевірити повністю всі виробничі потужності, в незалежності від того, чи ці виробничі потужності використовуються, чи не використовуються. Україна – одна з таких держав, де найбільше трапляється нещасних випадків на виробництві, – каже адвокат. – Зі своєї практики, я можу сказати, що ефективність низька. По-перше, це є саме застаріле законодавство «Про охорону праці»; другий чинник, це корупція і неефективність механізмів боротьби з корупцією. Тому що, фактично, кожну другу перевірку у нас, де-факто, можна обіграти або обійти».
На момент вибуху, у січні 2019 року, Дніпровський коксохімічний завод формально належав трьом кіпрським компаніям: «Mastinto Trading Limited», «Misandyco Holdings Ltd», «Salurex Limited» та одній офшорній «Altana Limited» (Віргінські острови).
Але неформально підприємство контролювалося групою «Метінвест» Ріната Ахметова та Вадима Новинського.
«Метінвест» на запит щодо аварії на Дніпровському коксохімі не відповів. Водночас там відреагували на журналістське розслідування про інтерес Конгресу США до американського бізнесу Ріната Ахметова.
Раніше «Схеми» показали, як в США компанії українського олігарха платять мільйони доларів у разі порушення вимог безпеки на своїх підприємствах, водночас в Україні до відповідальності найчастіше притягують хіба що пересічних працівників його заводу.
Також у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» журналісти розповіли, що холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова й народного депутата Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету.