Щонайменше 81 людина з останнього довоєнного рейтингу 200 найбагатших росіян журналу Forbes відкрито брали участь у забезпеченні російської армії – про це йдеться в розслідуванні «Пси війни» російського видання «Проєкт», оприлюдненому 31 липня.
За даними видання, загальна сума відкритих контрактів, які бізнесмени уклали з Міністерством оборони Росії за весь час військового конфлікту з Україною – з 2014 до 2023 року – сягає щонайменше 220 мільярдів рублів.
80 із цих олігархів, пише «Проєкт», зараз перебувають під санкціями. Проте лише 14 із них потрапили під обмеження у всіх юрисдикціях країн-союзниць Києва, а 34 бізнесмени – лише в Україні.
Читайте також: Російський мільярдер внесений до санкційного списку Чехії
У розслідуванні журналісти, серед інших, називають імена Олексія Мордашова («Сєвєрсталь»), Володимира Потаніна («Норнікель»), Вагіта Алекперова («Лукойл»), Михайла Фрідмана (LetterOne), Романа Абрамовича (Millhouse), Геннадія Тимченка («Новатек»), Алішера Усманова (USM), Юрія Ковальчука (Банк «Росія»), Аркадія Ротенберга («Мостотрест»).
Лише один олігарх, наголошують розслідувачі, після початку повномасштабного військового вторгнення виступив проти політики Кремля – засновник Тінькофф Банку Олег Тіньков. Живучи в Росії, він заявляв про підтримку президента Володимира Путіна, говорячи, зокрема, що хотів би бачити його довічним правителем та імператором. У жовтні 2022 року Тіньков заявив про відмову від російського громадянства, оскільки «не хоче асоціюватися з путінським фашизмом». За тиждень до цього Велика Британія зняла санкції з бізнесмена.
Практично всі інші олігархи, які так чи інакше фінансують російські Збройні сили, «протягом уже майже півтора року війни зберігають гробову мовчанку».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія в обхід санкцій ввезла чіпи подвійного призначення на понад пів мільярда доларів – розслідування«При цьому підприємства багатьох олігархів, що мовчать, постачали і продовжують постачати російському оборонно-промисловому комплексу величезну кількість товарів і послуг, у тому числі тих, що потрібні безпосередньо для створення ракет, бомб і куль, що вбивають мирних українців», – стверджують розслідувачі.
Снарядами та технікою, виготовлення яких фінансували ці олігархи, обстрілювали зокрема українську Бучу, Вінницю та Маріуполь, наголошують вони.
Зокрема, маріупольський Драматичний театр, у якому переховувалися сотні цивільних, було знищено авіабомбами ФАБ-500. Розслідувачі вказують, що алюмінієвий порошок виробнику цієї бомби постачають структури Олега Дерипаски (En+ Group) та Віктора Вексельберга («Ренова»). Поставкою комплектуючих для авіабомби займається компанія, в якій є частка бізнесмена Володимира Євтушенкова (АФК «Система»).
Читайте також: Євросоюз запровадив санкції проти п’яти російських компаній за «інформаційні маніпуляції»
«Ця ж компанія Євтушенкова постачала алюмінієву броню для бойових машин десанту, з яких російські військові розстрілювали мирних мешканців Бучі», – йдеться в розслідуванні.
За їх даними, постачанням для виробництва цих бойових машин та зброї до них також займалися бізнесмени Михайло Шелков («ВСМПО-Авісма»), Євген Зубицький («Група Кокс»), родина Ротенбергів та Дмитро Мазепін («Уралхім»). Останній займався постачанням аміаку та аміачної селітри для виробників вибухівки та боєприпасів.
Журналісти «Проєкту» аналізували держконтракти, які підприємства, які частково або повністю належать цим олігархам, укладали з оборонними заводами, Міноборони та Росгвардією. При цьому в 2017 році російське оборонне відомство почало масово засекречувати свої контракти, тому більшість знайдених договорів належить до періоду 2014–2018 років. Відтак автори припускають, що справжня кількість бізнесменів, які працюють на війну, може бути істотно більшою.
Днями видання The New York Times повідомило, що російські підсанкційні бізнесмени, які живуть у Великій Британії, отримали від британської влади право витрачати зі своїх заморожених рахунків великі суми на «необхідні потреби». Йдеться, зокрема, про співвласників «Альфа-груп» Михайла Фрідмана та Петра Авена.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китай надає Росії технології, які стають все більш важливими для війни – звіт розвідки США