У США оприлюднили доповідь про дедалі більші політичні репресії в Росії, яку підготувала юридична фірма Perseus Strategies за підтримки російського Правозахисного центру «Меморіал».
Як мовиться в доповіді, кількість політичних в’язнів у Росії перевищила 230, а влада президента Володимира Путіна вдається до «дедалі ширшого набору законів, що спеціально розроблені для криміналізації актів повсякденного життя».
Політичні опоненти влади, активісти громадянського суспільства і журналісти перебувають під особливим ризиком – так само, як і українські активісти, релігійні й національні меншини, ЛГБТ-активісти, – всім їм у Росії загрожує потенційне переслідування за законами, що «дають правоохоронним органам можливість арештувати, затримувати й ув’язнювати будь-кого за їхнім бажанням», мовиться в документі.
«Цілеспрямованих зусиль із метою покарати в ширшому плані посадовців, відповідальних за переслідування політв’язнів, досі не було. Це має змінитися. Якщо для цих посадовців не настане серйозних наслідків, Кремль і далі буде вважати, що може діяти з цілковитою безкарністю», – заявляють автори доповіді «Політичні в’язні Кремля: просування політичного порядку денного шляхом придушення інакодумства».
Від 2012 року до кримінального й адміністративного кодексів у Росії додали цілу низку нових злочинів і правопорушень, мовиться в документі, серед яких: масова одночасна присутність у громадському місці, що спричинює порушення громадського порядку; злочинний наклеп; незаконне отримання державної таємниці; образа релігійних почуттів вірян; пропаганда нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх; публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії; свідоме розповсюдження неправдивої інформації про дії СРСР під час Другої світової війни; публічне паплюження символів російської військової слави; розповсюдження інформації про військові чи меморіальні пам’ятні дати, що містить неповагу до суспільства.
Особливу увагу в доповіді приділено двом законам – про «іноземних агентів» 2012 року, що вимагає від російських організацій спеціальної реєстрації в Міністерстві юстиції і спеціальних обов’язків, якщо вони отримують фінансування з-за кордону і займаються не визначеною конкретно «політичною діяльністю», і про «небажані організації» 2015 року, який да право Генеральній прокуратурі визначати організації як «небажані» і закривати їхню діяльність, якщо ця діяльність буде розцінена як така, що загрожує «обороні, безпеці чи конституційному ладові Росії».
Серед окремих російських політв’язнів, згаданих у звіті, є й український кінорежисер Олег Сенцов, засуджений російським судом до 20 років позбавлення волі за звинуваченнями, пов’язаними з тероризмом, у перебігу процесу, що його правозахисники назвали абсурдним і політично мотивованим.
Російський «Меморіал», який доклав зусиль для створення звіту, сам зазнає останніми роками дедалі більшого тиску з боку російської влади і правоохоронців, деякі його підрозділи були визнані «іноземними агентами», а кілька регіональних керівників засуджені за звинуваченнями, що, за словами правозахисників, були сумнівними і політично мотивованими. 25 квітня російське державне телебачення влаштувало новий напад на цю групу, звинувативши її у «зраді Росії» через те, що вона порушила тему репресій і «промивання мізків» російським дітям.