Росія слідом за Україною теж «скликала Раду безпеки ООН» через свій напад на українські кораблі

Заблокований транспортним судном прохід під Керченським мостом і бойові літаки Росії під час протистояння з українськими кораблями, 25 листопада 2018 року

Після того, як Україна скликала термінове засідання Ради безпеки ООН у зв’язку з нападом Росії на українські військові кораблі, з заявою про скликання цього ж засідання виступив і представник Росії.

Як сказав заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський російському агентству «Інтерфакс» 25 листопада, Росія попросила про термінове засідання Ради безпеки через «небезпечний розвиток ситуації в Азовському морі (sic! – ред.; насправді напади Росії сталися в Чорному морі, небезпечна поведінка Росії тривала і в Керченській протоці) і подальші події». За його словами, відкрите засідання Ради безпеки має відбутися за пунктом порядку денного «Підтримання міжнародного миру і безпеки».

При цьому він також заявив, що засідання попередньо призначене на 11-у годину ранку за Нью-Йорком у понеділок, 26 листопада (в Києві на цей час буде 18-а година).

Раніше про те, що засідання Ради безпеки ООН, скликане Україною, відбудеться в цей час, повідомляла постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі.

Про скликання цього термінового засідання раніше 25 листопада звернулася Україна з формулюванням «у зв’язку з воєнною агресією Росії в Чорному і Азовському морях».

У постійному представництві України в ООН звернулися з цим питанням до представництва Китаю, який цього місяця головує в Раді безпеки, і нагадали: Росія напала на три українські військові кораблі і захопила їх, поранивши при цьому шість українських військових.

Окремо місія України при ОБСЄ і організаціях ООН у Відні повідомила, що Україна ініціювала проведення спеціального засідання Постійної ради ОБСЄ. «Росія застосувала зброю проти українських суден поблизу Керченської протоки. Російська агресія триває», – пояснили причину в місії.

26 листопада після півночі на засіданні Ради національної безпеки та оборони України було ухвалене рішення про підготовку до запровадження воєнного стану в Україні через напад Росії.

Президент України, верховний головнокомандувач ЗСУ Петро Порошенко заявив, що, відповідно до Конституції, підтримує рішення воєнного кабінету і всієї РНБО звернутися до Верховної Ради з проханням розглянути запровадження воєнного стану в Україні.

Це питання парламент має розглянути 26 листопада на закритому засіданні, початок якого запланований на 16-у годину.

* * *

Російські прикордонники ввечері 25 листопада відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗС України, є шестеро поранених. У ВМС повідомили про три захоплені українські кораблі. У Росії заявили про «провокацію Києва», військові якого нібито «порушили державний кордон Росії».​ В Генштабі Збройних сил повідомили, що станом на початок доби 26 листопада доля українських військових і кораблів не відома.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир, також небезпечні маневри здійснювали інші російські кораблі.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що прокуратура і Служба безпеки України ведуть невідкладні слідчі дії щодо акту агресивної війни, який здійснила Росія, напавши на українські кораблі, обстрілявши їх, що призвело до поранень моряків, і захопивши їх. «Військова прокуратура Південного регіону та частина прокуратури зони ООС підняті по тривозі. Спільно з СБУ здійснено реєстрацію та проводяться невідкладні слідчі дії щодо акту ведення агресивної війни Російською Федерацією(ст. 437 ККУ)», – написав він у фейсбуці.

Генпрокурор нагадав про правову кваліфікацію: «Здійснений прикордонним кораблем Росії таран рейдового буксира «Яни Капу» та захоплення катерів ВМС України підпадає під ознаки акту агресії відповідно до визначення, наведеного в пункті d) статті 3 Резолюції № 3314 (ХХIХ) Генеральної асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, а саме: акт агресії – це, зокрема, напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави».

Крім того, Луценко нагадав іще про цілу низку положень міжнародного права, які порушила Росія, не пропустивши українські кораблі з Чорного моря в Азовське. Зокрема, коментуючи твердження Росії, яка, всупереч міжнародному праву, вважає окупований Крим «своєю територією» і заявляла, ніби українські кораблі «порушили її кордон і ввійшли в її територіальні води» біля Криму, генпрокурор нагадав, що навіть таке трактування не дає права обмежувати прохід українських кораблів: «Стаття 17 Конвенції ООН із морського права встановлює, що за умови дотримання Конвенції кораблі усіх держав, як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мирного проходу через територіальне море».

Посол України у США Валерій Чалий повідомив, що українська сторона «негайно звернулася до американських партнерів з закликом про рішучу підтримку України та чіткий сигнал з боку США агресору». У відповідь, написав він у фейсбуці, «запевнено про пильну увагу до розвитку ситуації та підготовку реакції з метою недопущення подальшої ескалації». «Неправомірне застосування сили з боку Росії щодо кораблів та персоналу ВМС ЗС України є провокацією, що виводить російську агресію проти України на новий рівень. Такі дії в Чорному та Азовському морях не тільки порушують міжнародно-правові норми, але й несуть в собі загрозу повномасштабного військового конфлікту і загрозу безпеці держав Чорноморського регіону», – наголосив посол.

Раніше 25 листопада, ще до захоплення українських кораблів, командувач ВМС України адмірал Ігор Воронченко заявляв, коментуючи повернення цих кораблів від Керченської протоки, що українська сторона «не хоче продовження ескалації та його переростання у збройний конфлікт»; крім того, на прохід каналом через протоку очікували близько 150 цивільних суден, що виявилися заблокованими через дії Росії.

Також раніше 25 листопада стало відомо, що Україна звернулася до Ради безпеки ООН через напад російських кораблів на українські – про це повідомляв постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Володимир Єльченко. «За дорученням президента Петра Порошенка негайно звертаємося до Ради безпеки ООН. Зухвалу поведінку агресора можна зупинити лише спільними скоординованими зусиллями!» – написав він у твітері.

Крім того, раніше 25 листопада Міністерство закордонних справ України назвало напад російських військових кораблів на українські неподалік Керченської протоки, в перебігу якого, зокрема, російський корабель таранив український буксир, збройною провокацією Росії. «Провокативні дії з боку Росії в Чорному та Азовському морі перейшли межу і стали вже агресивними», – наголосили в Києві і пообіцяли поінформувати про ці дії міжнародних партнерів і вжити «всіх належних заходів дипломатичного та міжнародно-правового реагування».

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій із боку російських силовиків, у першу чергу прикордонників, які затримують судна, що прямують в українські порти або з них. Росія також помітно наростила своє військово-морське угруповання в Азовському морі. Україна у відповідь теж змушена перекидати туди додаткові наявні засоби своїх ВМС.

У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.