Міністерство закордонних справ Росії заявляє, що викликало посла Чехії на тлі висловлених цією країною матеріальних претензій до Москви через її участь у вибухах на складах озброєнь на сході Чехії 2014 року; в Празі кажуть, що ніякого виклику не було.
За повідомленнями російських агентств, речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила на брифінгу: «Пропозицію чеської сторони про обговорення її претензій ми, звичайно, розглядаємо як неприйнятну. Своє ставлення до цієї політизованої метушні ми, звичайно, найближчим часом висловимо голові чеської дипломатичної місії в Москві, який викликаний на Смоленську площу» (місце розташування головної будівлі МЗС Росії в Москві).
У Міністерстві закордонних справ Чехії при цьому заперечили твердження Москви про виклик чеського посла в Росії Вітєзслава Півоньки.
Речниця чеського МЗС Ева Давідова, яку цитують кілька чеських засобів інформації, заявила: «Можу підтвердити, що посол викликаний не був».
Голова чеської дипломатії Якуб Кулганек на запит чеського агентства «ЧТК» відповів смс-повідомленням: «Ми перевірили це, але наше посольство ні про який виклик не знає».
Також і в офіційному твітері міністерства оприлюднили коротку заяву: «Звертаємо увагу, що повідомлення, яке сьогодні по обіді з’явилося в деяких російських ЗМІ, неправдиве. Посол у Москві Вітєзслав Півонька ніякого виклику до російського міністерства закордонних справ не отримував».
28 червня МЗС Чехії повідомило, що офіційно вимагає від Росії відшкодування за підрив складів озброєнь 2014 року.
За словами міністерства, воно «застосувало міжнародно-правову відповідальність» щодо Росії у зв’язку з вибухами 2014 року на складах озброєнь у місцевості Врбетиці, влаштованими агентами російських спецслужб.
Дипломатичну ноту про це з вимогою «повного відшкодування шкоди, завданої цим міжнародно-протиправним чином», і з закликом до російської сторони до переговорів про це заступник голови МЗС Чехії Мартін Смолек вручив послові Росії в Празі Олександру Змеєвському, якого для цього викликали до міністерства.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чехія офіційно вимагає від Росії відшкодування за підрив складів озброєнь 2014 року, в Москві скаржаться на «вимагання»Сума згаданого відшкодування наразі офіційно не заявлена.
У проєкті закону про відшкодування селам навколо місця вибухів, які потерпіли і внаслідок самих вибухів, і через значні обмеження на пересування і господарську діяльність протягом шести років, поки ліквідували наслідки вибухів, мешканцям цих сіл, а також усьому регіонові (Злінському краєві), який нині готується до розгляду в нижній палаті парламенту, передбачена сума близько 700 мільйонів чеських крон (нині це понад 27 мільйонів 450 тисяч євро, або майже 32 мільйони 700 тисяч доларів).
Віцепрем’єрка і міністерка фінансів Чехії Алена Шиллерова, а також деякі інші урядовці раніше заявляли, що сума фінансових претензій до Росії через підрив складів має скласти принаймні 1 мільярд чеських крон (нині це понад 39 мільйонів 215 тисяч євро, або понад 46 мільйонів 700 тисяч доларів).
У Росії ті повідомлення про крок Чехії речниця МЗС Марія Захарова порівняла тоді з «вимаганням». Як написала вона в соцмережах, таким чином чеські політики, мовляв, «придумують, як іще погіршити двосторонні відносини», і «самі себе вписали в список недружніх країн».
А голова комітету з закордонних справ Державної думи Росії Леонід Слуцький, відомий як твердий послідовник лінії Кремля, назвав «абсурдними» і вимогу про виплату відшкодування, і самі твердження про причетність до вибухів російських спецслужб. «Вуха від оселедця радше дочекаються чеські політики, ніж будь-яких відшкодувань від Росії», – написав він тоді в соцмережах.
Вибухи на складі озброєнь у Врбетицях на сході Чехії сталися 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року. Внаслідок першого з вибухів дві людини, громадяни Чехії, загинули; в обох випадках доводилося евакуйовувати сотні мешканців сусідніх сіл, була заподіяна значна матеріальна шкода. В перебігу ліквідації наслідків, що протривала шість років, мешканці цих сіл також зазнавали значних обмежень.
Увечері 17 квітня уряд Чехії оголосив, що існує обґрунтована підозра про причетність працівників російської військової розвідки ГРУ до вибухів на складах озброєнь у Чехії восени і взимку 2014 року. Нині це єдина версія в розслідуванні цих вибухів, яке досі триває. Кураторами диверсійної операції, за заявою чеського МЗС і спецслужб, були співробітники російських спецслужб у посольстві Росії в Празі, які використовували дипломатичне прикриття.
Чеська влада оголосила в розшук двох осіб, які в 2014 році в’їхали в країну за російськими паспортами на ім’я Олександра Петрова і Руслана Боширова. Йдеться про тих самих працівників ГРУ, яких у Великій Британії підозрюють в отруєнні Сергія і Юлії Скрипалів у Солсбері 2018 року. За повідомленнями, їхні справжні імена – Анатолій Чепіга і Олександр Мішкін.
Ця операція, за даними розслідувачів чеського видання Respekt, російського видання The Insider і міжнародної групи громадянських розслідувань Bellingcat, проходила під особистим контролем командира однієї з московських військових частин ГРУ генерал-полковника Андрія Авер’янова. Загалом, за даними групи Bellingcat, у час першого з вибухів і сусідніми днями в Чехії діяли не менш ніж шість офіцерів ГРУ.
Росія не визнає своєї причетності до вибухів у Чехії, попри всі докази.
Викриття призвели до різкого погіршення відносин між Прагою і Москвою, зі взаємним висиланням дипломатів і різким скороченням чисельності персоналу посольств однієї країни в іншій. Урешті 14 травня Росія офіційно вписала Чехію в «перелік іноземних держав, що здійснюють недружні дії» стосовно Росії, її громадян чи юридичних осіб. Загалом у переліку нині дві держави – Чехія і США.