У Румунії порушили справу через ймовірне надмірне застосування сили поліцейськими до учасників масових антиурядових виступів минулого тижня, внаслідок чого соні людей були поранені, повідомляє прокуратура країни.
13 серпня протести в Румунії тривали четвертий день. Близько 80 тисяч людей – багато з них ті, хто живе за кордоном і повернулися, щоб взяти участь в акціях – вийшли на вулиці Бухареста 10 серпня, звинувачуючи уряд у корупції і закликаючи до його відставки.
Румунію накрила хвиля протестів (фотогалерея)
Щоб розігнати демонстрантів, поліція застосувала водомети, сльозогінний газ, перцевий газ і кийки. Внаслідок сутичок, що спалахнули, понад 450 людей були поранені, зокрема і 30 поліцейських, близько 30 – арештували. Це викликало критику як всередині Румунії, так і з боку ЄС.
«На даний час ми отримали близько 30 скарг, а мої колеги опитують поранених», – заявив 13 серпня військовий прокурор Іонель Корбу, додавши, що «усіх, кого підозрюють у порушенні закону», допитають.
Читайте також: Після газу досі болить голова – журналіст Радіо Свобода з епіцентру протестів у Бухаресті
Крім того, прокуратура має намір проаналізувати відео з акцій, оприлюднене у соцмережах.
Менші за численністю акції протесту, вже переважно мирні, продовжилися в румунських містах 11, 12 і 13 серпня.
Your browser doesn’t support HTML5
Протест в Румунії: сутички між учасниками та поліцією – відео
Президент Румунії Клаус Йоханніс розкритикував дії поліції і зажадав пояснення у Міністерства внутрішніх справ. Він також засудив дії активістів, які намагалися прорватися через поліцейські кордони і кидали в правоохоронців каміння.
Поліція заявляла, що відреагувала на протести «пропорційно» і звинувачували у сутичках «хуліганів», які намагалися прорвати поліцейський кордон і кидали каміння в правоохоронців.
Владні нині в Румунії соціал-демократи, які прийшли до влади 2016 року, намагаються скасувати кримінальну відповідальність за деякі різновиди корупції, що раніше викликало масові демонстрації, які змусили партію відступити. Такі зміни різко критикували президент Йоханніс, а за кордоном Європейський союз, а також США.