У секторі оборони Україна вже співпрацює з НАТО глибше, ніж деякі його формальні члени. Про це міністр оборони України Олексій Резніков написав 1 жовтня у фейсбуці.
«З моменту призначення на посаду міністра оборони України я неодноразово підкреслював на різних майданчиках пріоритет своєї роботи – здійснити інтеграцію до НАТО де-факто. Щоб у момент, коли буде сформований політичний консенсус 30 країн, інтеграція відбулася де-юре. У секторі оборони ми вже співпрацюємо з альянсом глибше, ніж деякі його формальні члени, які заслуговують титулу «головного союзника Росії в НАТО», – йдеться у його дописі.
Очільник оборонного відомства зазначив, що «фактична інтеграція» у сфері оборони буде поглиблювати надалі.
«Варто пам’ятати, що НАТО – це не тільки про оборону, це про спільні цінності. Забезпечення стійкості демократичних інституцій, відновлення довіри до правосуддя, надійний захист громадянських свобод і прав людини – це також важливі компоненти інтеграції до НАТО», – додав він.
І вказав, що рішення щодо подання заявки на вступ до альянсу – це продовження інтеграції.
«Сьогодні ми маємо великий арсенал західної зброї, якою успішно б’ємо російських окупантів. 11 місяців тому, коли я просив надати Україні «Стінгери», у відповідь чув, що це неможливо. Все змінилося. Український народ, українські захисники і захисниці, українська влада зробили неможливе – можливим. У нас все вийде».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Заявка на вступ. Як Україна може швидко вступити до НАТО?30 вересня президент Росії Володимир Путін 30 вересня підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський закликав Захід надати гарантії безпеки до вступу України в НАТО ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США, Канада і країни Балтії висловилися щодо заявки України на вступ у НАТО ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Відповідь на ядерний шантаж Росії має бути жорсткою – Єрмак пояснив в деталяхМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.