В Офісі президента вважають, що ратифікація Україною Римського статуту, який лежить в основі діяльності Міжнародного кримінального суду, – не на часі, допоки Україна не переможе у війні. Про це в інтерв'ю Радіо Свобода заявив заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов.
«Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов'язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив заступник голови ОП.
На аргумент Радіо Свобода про те, що ратифікувавши Римський статут, Україна б отримала право брати участь у формуванні складу Міжнародного кримінального суду, а також не стояла б більше в одному ряді з Росією, яка відкликала свій підпис під цією угодою, Андрій Смирнов навів приклад США, які теж не ратифікували Римський статут..
Наприкінці березня правнича спільнота України запустила інфокампанію із закликом до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Розслідування воєнних злочинів в Україні: офіс прокурора МКС приєднався до спільної слідчої групиНа важливості ратифікації цього документу для України наголосили наприкінці квітня і у організації Human Rights Watch.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році зробити це є одним із її прямих міжнародних зобов'язань.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Раді зареєстрували законопроект про правовий механізм співпраці з Міжнародним кримінальним судомАле Римський статут передбачає можливість, що й без ратифікації держава може визнати юрисдикцію суду в певних справах, подавши про це належну заяву.
Відтак Україна визнала його юрисдикцію з двох питань двома заявами Міністерства закордонних справ, поданими 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території.