Радіо Свобода «робить все можливе» для звільнення фрілансера Єсипенка з ув’язнення в РФ – головред RFE/RL

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) вважає своїм найвищим пріоритетом боротьбу за звільнення своїх журналістів, які перебувають у в’язниці. У тому числі – за звільнення фрілансера проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка, засудженого російським судом до 5 років позбавлення волі. Про це заявила головна редакторка RFE/RL Нікола Карім на пресконференції в Києві.

Головна редакторка Радіо Свобода Нікола Карім та дружина Владислава Єсипенка –Катерина під час пресконференції у Києві. 5 жовтня 2023 року

«Ми робимо все можливе, щоб сприяти негайному звільненню Владислава, щоб він нарешті зміг повернутися до дружини Катерини Єсипенко та доньки Стефанії. Нам потрібна ваша допомога, щоб цивільні ув’язнені в Криму не були забуті, в тому числі такі люди, які говорять правду, як Владислав, чий внесок ще цінніший у цей скрутний час», – сказала Карім.

У ході пресконференції на тему «Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією?» Карім зазначила, що Єсипенко «не винен ні в чому, окрім того, що тримав мешканців Кримського півострова та решту світу в курсі того, що насправді відбувалося у Криму».

Читайте також: ЄС запровадив санкції проти причетних до справи Єсипенка та інших порушень прав людини в Криму

Вона також наголосила, що РВЄ/РС цінує зусилля уряду України щодо безпечного звільнення українців, взятих у заручники російськими та підтримуваними Росією силами.

«У 2019 році переговори президента Зеленського призвели до звільнення кореспондентів РВЄ/РС Станіслава Асєєва та Олега Галазюка з полону на сході України. Ми сподіваємося, що подібні зусилля допоможуть Владиславу та іншим людям звільнитися та возз’єднатися зі своїми сім’ями», – наголосила Карім.

Фрілансер проєкту Радіо Свобода Крим.Реаліі Владислав Єсипенко на черговому засіданні суду в окупованому Росією Сімферополі. Крим, 28 вересня 2021 року

Головна редакторка також заявила, що в наступні місяці Радіо Свобода продовжить вести репортажі з передової, з окупованих частин України та з Росії.

«Ми вдячні мільйонам українців, які довірили нам зафіксувати цей поворотний момент у їхній боротьбі за свободу. Ваша відданість підтримці незалежної журналістики перед кремлівською пропагандою та цензурою дає мені надію, що цінності, за які ви боретеся, переможуть», – резюмувала головна редакторка РВЄ/РС.

Читайте також: МЗС засудило етапування Джеляла та Ахтемових з Криму до Росії

На цьому ж заході заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова розповіла, що українська влада зверталася до низки країн із проханням посприяти у звільненні своїх політв’язнів у Криму. За її словами, ці країни не хочуть бути публічними в цьому процесі. Київ передав списки цивільних заручників з метою звільнення хоча б деяких із них.

Еміне Джапарова (ліворуч), перша заступниця міністра закордонних справ України і Таміла Ташева, постійна представниця Президента України в АР Крим. Під час обговорення шляхів звільнення ув'язнених Росією кримських журналістів. Київ, 5 жовтня 2023 року

«Є абсолютно чітке розуміння: Російська Федерація не те, що не збирається звільняти цих заручників, вона навіть не розглядає будь-який механізм, який ми пропонували. У неї чітка позиція щодо ув’язнених у Криму – це люди, які мають російський паспорт... тому вони засуджені та проходитимуть усі процесуальні етапи», – сказала заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова.

На пресконференції прозвучало відеозвернення спікерки Палати представників парламенту Чехії Маркети Пекарової Адамової. 24 жовтня в Празі будуть приймати парламентський саміт Кримської платформи.

Спікерка Палати представників парламенту Чехії Маркета Пекарова Адамова звертається по відозв'язку до учасників обговорення у Києві шляхів порятунку кримських журналістів, яких незаконно ув'язнила Росія. Київ, Україна. 5 жовтня 2023 року

Пекарова наголосила , що анексія Криму призвела до репресій і порушення прав людини, змусила багатьох українських громадян залишити півострів. Інші опинилися у в'язниці.

«Тисячі дітей були викрадені, їм «промили» мізки та вивезли до Росії. Ми не можемо просто стояти осторонь і дозволяти Росії зійти з рук за всі ці злочини», – сказала спікерка Палати представників парламенту Чехії додала Пекарова-Адамова.

Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник розповіла, що правозахисники звертаються до різних країн з метою переконати кожну з них взяти на себе звільнення конкретних політв’язнів.

«Хтось може взяти жінку, наприклад, хтось – мусульманина, залежно від специфіки. Ми просимо взяти хоча б одну людину зі списку та максимально вкладатися, шукати можливості. Можливо, у них є хтось, хто може зацікавити Росію для обміну», – сказала Скрипник.

• Андрій Гіба – заступник начальника слідчого відділу УФСБ Росії у Криму
• Ганна Туробова – прокурорка підконтрольної РФ прокуратури Криму
• Олександр Мордовін – суддя Апеляційного військового суду РФ (на лютий 2022 року)
• Олег Єгоров – суддя Апеляційного військового суду РФ
• Анатолій Солін – суддя Апеляційного військового суду РФ (на листопад 2022)
• Антон Цикуренко – суддя підконтрольного РФ Київського райсуду Сімферополя
• Ігор Костін – суддя Південного окружного військового суду РФ (липень 2022 року)

Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією? (пресконференція)

5 жовтня у Києві пройшла пресконференція на тему «Як врятувати Владислава Єсипенка та інших кримських журналістів, ув’язнених Росією?». Її учасники розповіли про поточну ситуацію, в якій перебувають ув’язнені Кремлем медійники, в тому числі ув’язнений фрілансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко, а також розповіли про представників російської влади, причетних до системних переслідувань політв’язнів.

10 березня 2021 року позаштатний журналіст проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» перестав виходити на зв’язок із рідними – невдовзі стало відомо, ФСБ Росії затримала чоловіка, звинувативши його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів».

18 серпня 2022 року Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, пом’якшив вирок Єсипенку до п’яти років колонії загального режиму та штрафу 110 тисяч рублів. Спочатку журналіста засудили до шести років позбавлення волі та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. Російське обвинувачення вимагало для Єсипенка 11 років позбавлення волі.

У Міністерстві закордонних справ України назвали «політично вмотивованим» винесений Єсипенку вирок. Держдепартамент США засудив вирок Єсипенку, назвавши його «ще одним прикладом зловживань російської окупаційної влади у Криму».

Сам Єсипенко стверджує, що російські силовики його катували, зокрема електрикою, домагаючись свідчень.

У Києві вшанували пам’ять Георгія Гонгадзе та всіх убитих журналістів