Новини | Політика

Верховна Рада просить країни ООН, НАТО, ОБСЄ, ЄС посилити санкції проти Росії

«Ставити питання відновлення державного суверенітету України над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем та прилеглими водами Чорного й Азовського морів під час усіх комунікацій на високому та найвищому рівнях із державою-агресором – Росією», йдеться в постанові

Верховна Рада ухвалила постанову щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу і засудження порушень Росією прав і свобод кримськотатарського народу. Документ на засіданні 2 червня підтримали 310 народних депутатів.

У постанові зазначено такі вимоги до ООН, Європарламенту, НАТО, ЄС, ПАРЄ, ОБСЄ, ОЧЕС, урядів і парламентів держав:

  • задіяти додаткові заходи, спрямовані на продовження політики невизнання спроби анексії Криму та впровадити міжнародний моніторинг їх повного дотримання;
  • посилити тиск на державу-агресора – Росію, використовуючи всі можливі санкційні та політико-дипломатичні й економічні механізми, з метою припинення порушень Росією фундаментальних принципів міжнародного права і вимог міжнародного співтовариства, зокрема деокупації, відновлення державного суверенітету України над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем і прилеглими водами Чорного та Азовського морів;
  • домагатися від Росії, як держави-окупанта, дотримання норм міжнародного гуманітарного права, припинення порушень прав людини в Криму як невід'ємної частини суверенної території України, зокрема прав кримських татар як представників корінного народу України;
  • домагатися від Росії повного і безперешкодного доступу до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя конвенційних і моніторингових органів ООН, Ради Європи, ОБСЄ, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, зокрема Моніторингової місії ООН з вивчення ситуації з правами людини в Україні та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, для здійснення моніторингу ситуації з правами людини відповідно до їхніх повноважень;
  • активно реагувати на нові випадки порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом термінового запровадження додаткових санкцій, як адресних проти відповідальних осіб, так і секторальних проти Росії;
  • ставити питання відновлення державного суверенітету України над Автономною Республікою Крим і містом Севастополем та прилеглими водами Чорного й Азовського морів під час усіх комунікацій на високому та найвищому рівнях із державою-агресором – Росією;
  • визнати депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і приєднатися 18 травня до пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу;
  • домагатися від Росії як держави-члена Організації Об'єднаних Націй виконати наказ Міжнародного суду від 19 квітня 2017 про застосування тимчасових заходів у справі «Застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації («Україна проти Росії») та скасувати незаконні обмеження на право кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інститути, включаючи Меджліс кримськотатарського народу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Росія насміхається над міжнародними нормами»: як пройшла «кримська конференція» в ООН

З 18 травня в Україні стартував тиждень солідарності з кримськотатарським народом – «Спільний біль. Спільна історія», що включає в себе низку правозахисних та медіапроєктів, присвячених річниці геноциду кримськотатарського народу.

За даними пресслужби Офісу генерального прокурора України, за час анексії Криму Росією півострів залишили майже 48 тисяч людей. Водночас здійснюється активна колонізація півострова росіянами.

У березні Кримстат повідомив, що, за офіційними даними, на півострів з Росії після 2014 року в'їхали понад 172 тисячі осіб: з них у Криму зареєструвалися 96 тисяч, у Севастополі – 76 тисяч.