Відносини Ради Європи з Росією перебувають у центрі уваги на зборах у Фінляндії, присвячених 70-річчю цієї організації. Понад 30 міністрів закордонних справ країн Європи беруть участь у дводенному засіданні. Воно розпочалося 16 травня в історичному залі, де 1975 року були підписані Гельсінкські угоди, спрямовані на послаблення напруженості в «холодній війні».
Росія є членом Ради Європи з 1996 року, але відносини погіршилися в 2014-му. Тоді, після анексії Криму, Рада Європи призупинила право Москви на участь у голосуваннях. У відповідь Росія заморозила свої щорічні внески до бюджету Ради Європи на суму 37 мільйонів доларів.
Попри це, Москва заявляє про прагнення поліпшити відносини і твердить, що не має жодних планів виходу з організації. У заяві Міністерства закордонних справ Росії сказано, що членство в Раді Європи сприяло поліпшенню російської системи правосуддя і пенітенціарної системи.
«Росія зацікавлена в збереженні і зміцненні Ради Європи як однієї з найбільш авторитетних і респектабельних міжнародних організацій на європейському континенті», – заявляє МЗС Росії.
Міністр закордонних справ Фінляндії Тімо Сойні заявив, що його країна намагалася знайти рішення розбіжностей з Москвою під час головування в Раді Європи. Водночас фінський міністр сідзначив, що «виникнення кризи» пов’язане з діями Росії.
Раніше цього тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що країни-члени Парламентської асамблеї Ради Європи, які висловлюють готовність повернути Росію у ПАРЄ, стають співучасниками підриву Кремлем Мінських угод.
«Якщо дехто в Європі піддаватиметься на шантаж Кремля і ховатиме голову у пісок – від Ради Європи і, зрештою, від усіх європейських цінностей дуже швидко може нічого не лишитися», – сказав Клімкін.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Готові повернути Росію в ПАРЄ країни стають співучасниками підриву Мінських угод – КлімкінУ жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань. Тоді дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Провал голосування означав би відхилення резолюції, тому доповідачка з цього питання Петра де Суттер запропонувала припинити обговорення.
Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Росія також заявляла, що залишить Раду Європи.
Після цього Москва почала домагатися від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.