В ISW спрогнозували вимоги Путіна на можливих переговорах щодо України

За даними аналітиків, «позиція очільника Кремля не призведе до стійкого миру»

Президент РФ Володимир Путін «на будь-яких можливих переговорах із Заходом щодо припинення війни проти України, скоріш за все, зберігатиме свої довоєнні максималістські вимоги», йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW).

За даними аналітиків, «позиція очільника Кремля не призведе до стійкого миру». Американські експерти пояснили, що «такі вимоги Путіна стосуються ізоляції України та послаблення Північно-атлантичного альянсу (НАТО)».

У звіті ISW була проаналізована публікація Financial Times (FT) від 10 січня, в якій колишній високопоставлений кремлівський чиновник та інше джерело розповіли, що «Путін на будь-яких подібних переговорах зберігатиме свої довоєнні вимоги щодо запобігання вступу України в НАТО, та примушування блоку вивести військові контингенти з країн Східної Європи».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Засновник «Яндекса» найняв охорону після того, як Путін публічно побажав йому «здоров’я» – Bloomberg

Вказані співрозмовники розповіли FT, що президент РФ «намагатиметься змінити правила міжнародної системи, щоб гарантувати, що немає «ніяких загроз для Росії», що фактично співзвучно його ультиматуму у грудні 2021 року Сполученим Штатам Америки перед повномасштабним вторгненням в Україну».

Так, нагадали аналітики, у 2021 році Путін вимагав від НАТО:

  • взяти на себе зобов’язання не приймати Україну чи будь-які інші країни як нових членів;
  • щоб США підтримували заборону на розширення альянсу, а блок не розгортав військових сил у державах, які стали членами НАТО після травня 1997 року;
  • заборонити будь-яку військову діяльність НАТО в Україні, Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії,
  • заборонити розгортання ракет середньої дальності в районах, які можуть досягти території РФ,
  • заборонити США розгортати ракети середньої дальності в Європі або ядерні ракети за межами території Штатів.

В ISW звернули увагу, що «Путін особливо використовував і активізував цей наратив у 2021 році, щоб сформувати інформаційний простір і виправдати повномасштабне вторгнення в Україну перед нападом у лютому 2022 року».

Тим часом аналітики зазначають, що НАТО «не вжило жодних суттєвих дій щодо розширення у Східній Європі чи просування майбутнього членства України в НАТО між Бухарестською декларацією 2008 року, яка обіцяла Україні та Грузії можливе членство в НАТО, та 2022 роком».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трамп зміцнить Україну щоб показати свою силу? Що відомо про зустріч з Путіним

Раніше аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) доводили, що Кремль не прагне йти на компроміси у війні проти України, а хоче повної її капітуляції.

Київ неодноразово заявляв, що не може погодитися з будь-якими територіальними поступками Росії чи заморожуванням конфлікту. Таке заморожування, за словами української влади, лише допоможе Росії краще підготуватися до нового нападу на Україну.

В оприлюдненому 5 січня інтерв’ю американському подкастеру Лексу Фрідману президент Володимир Зеленський заявив, що перші переговори про закінчення війни будуть із новообраним президентом США Дональдом Трампом.

«Я думаю, 25 січня або в інший день ми сідаємо передусім з Трампом. Ми домовляємось, як ми спроможні зупинити війну і Путіна», – зазначив він.

Президент підкреслив: «якщо Трамп запропонує сильні гарантії безпеки для України, то після цього може бути розмова з росіянами». «І тільки так, а не просто відразу сіли втрьох», – додав він.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У МЗС України прокоментували можливу зустріч Трампа й Путіна